Твір за мотивами байрона ,,Прометей 19 століття''

Байрон є одним з найвідоміших представників романтичного плину в поезії XIX століття. Життя цієї незвичайної людини є як би дослівником до його творчості, віршам. Якщо знатний англієць, лорд, щоправда, зі збіднілої сім'ї, гине на чужині, утомившись від боротьби за щастя чужого народу, це вже щось так значитьНезважаючи на те, що Байрон уважається типовим представником романтичного напрямку в західноєвропейській літературі, його вірші помітно відрізняються, скажемо, від поезії його земляка Саути або француза ГюгоРомантичний герой Байрона не тікає від життєвих безладь, а вступає боротьбу з ворожим миром. Так, поет вибирав собі героїв, які вступали в протиборство - один на один - із цілим миромУ вірші "Прометей" Байрон звертається до відомого міфологічного персонажа - титанові Прометеьр. Герой був вигнаний богами за непокору. Поет описує титана як борця за щастя людей:Морок отчужденья, непокорство,Лиху й злу протиборство,Коли, сильний одним собою,Всім чорним силам дасть він бійПрометей одержав за свій великодушний учинок страшне покарання. Байрон захоплено зауважує, що Прометей виявив власну волю, знехтувавши вказівки богів, за що був приречений на борошнаЗевс-Громовержець у Байрона виступає як майже сліпа й розгнівана сила, здатна задушити все вільне й живе. Нехай Прометей покараний тяжкими мученнями, але людство не забуває про те, хто подарував людям вогонь, навчив ремесел і листу. По Байронові, кожна свідома людина повинен іти за прикладом, що ще в стародавності подала Прометей, "гордий дух" і непокора якого не зламало злоІнша важлива риса поетичного світогляду Байрона - щира ненависть до тиранів і гнобителів всіх мастей. В "Валтасаровом баченні" Байрон засобами поетичної мови переказує біблійну легенду про останнього вавилонського царя - страшному й жорстокому Валтасаре. Під час бенкету на розкішній стіні палацу невидима рука виводить таємничі й лиховісні письмена. Переляканий цар наказує пояснити таємницю цих слів, але ні волхви, ні жерці не мають сил цього зробити. І тільки чужоземець розгадує лиховісну таємницю: "могила, а не трон" очікує Валтасара, а Вавилон загине