Уста говорять він навіки згинув аналіз вірша

Уста говорять: «Він навіки згинув!» Рік написання:  1901  Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.  Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.  Головна думка: А серце каже: «Ні, він не покинув!». Жанр: інтимна лірика. Художні засоби: епітети: струна якась тремтяча, любая розмова, важкі, ворожії сновиддя. метафори: серце каже, поцілунок на устах озветься, безодні мрій таємні, душу опановують примари, голос твій бринить, співа з журбою, сон мені склепить помалу вії. порівняння: тремтить-бринить, немов сльоза гаряча. риторичні запитання: Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!». епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!».  символи: квіти - уособлення коханняⒶ.