Висотна поясність Кримських гір

Висо́тна по́ясність Кримських гір або висотна зональність Кримських гір  — закономірна зміна природних комплексів у горах Криму, зумовлена насамперед зміною клімату і ґрунтів в залежності від висоти над рівнем моря. Крим лежить у межах Приазовсько-Чорноморської степової геоботанічної підпровінції та Гірсько-Кримської геоботанічної підпровінції. Ділянки природної рослинності збереглися лише на заповідних територіях і об’єктах, а також у гірській частині. Площа ліс ів становить 309 тис. га. Це свідчить про його високу лісистість, яка сягає 32 %. У Гірському Криму вирізняють понад 40 типів лісу в різних типах лісорослинних умов.У Гірському Криму переважають ліси твердолистяних порід. Вони становлять 89,2 % вкритої лісом площі. На схилах гір переважають діброви (64 % площі лісів; дуб пухнастий, дуб звичайний, дуб скельний), букові (14,7 %), грабові (6,3 %), серед хвойних порід (7,2 %) переважають сосна кримська Палласа) і сосна звичайна. М’яколистяні й чагарники займають 3,6 % площі лісів.На північному макросхилі Гірського Криму розвинулися пояси:лісостеповий (до 350 м);дубові ліси (350–700 м);букові і грабово-букові ліси (500–700 – до 1 300 м);яйлинські сухі степи (понад 1 300 м).На південному:приморські чагарники та ялівцево-дубові ліси (до 300–400 м);ліси із сосни кримської (400–900 м);грабово-буково-соснові ліси (від 900 м – до брівки яйл).Верхній рослинний пояс утворюють яйлинські лучні степи.