Курсовая работа: Диференційований підхід в процесі навчання учнів середньої школи

Диференційоване навчання вимагає від учителя не тільки вміння правильно дифернціювати клас, розробляти завдання та знати індивідуальні особливості учнів, а й вміти організувати навчальний процес, тобто організувати роботу на уроці. Для цього йому потрібно використовувати всі можливі види роботи на уроці. Головними видами роботи на уроці є : фронтальна, індивідуальна та групова.

Фронтальна діяльність полягає у виконанні класу під безпосереднім керівництвом вчителя спільних завдань, та є незамінною на первісному етапі засвоєння нового матеріалу.

Індивідуальна робота це одноосібне вирішення школярем навчальних задач, повна самостійність у набутті знань. Індивідуальна робота переважає при виконанні домашніх робіт, самостіних та контрольних робіт в класі.

Групова діяльність учнів це сукупна навчальна діяльність невеликих за складом груп учнів, що діють у межах одного класу. Вона дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування , взаємодопомоги та співробітництва. Завдяки груповій діяльності успішно реалізуються розвиваючі цілі навчання. Найбільший вплив діяльності у групі справляє на мислення школярів, оскільки контакти та обмін думками істотно стимулюють його.

Зміни характеру розумової діяльності відбуваються в таких напрямках: прискорюються асоціативні процеси та збільшується їх цінність; розширюються інтереси учасників групової роботи; узагальнюється та систематизується уявлення; стимулюється аналітична й синтетична діяльність мислення.

Висновки до розділу

Із всього вище поданого матеріалу можна зробити висновок, що диференціація є одною із найважливіших складових процесу навчання. Диференційоване навчання допомагає легше оволодіти знаннями учням та є важливим у роботу вчителя. Диференціація навчання досягається шляхом забезпечення кожного учня навантаженням, відповідно з його індивідуальними можливостями, що практикується різними способами: диференційовані домашні завдання, необов'язкові завдання, додаткові індивідуальні завдання. Навчальний процес повинен не просто пристосовуватись, підбудовуватись під власний рівень знань і умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватись на досягнення максимально важливих результатів кожним учнем і, що не менш важливе, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів.Отже, організація індивідуального підходу до навчання є одним із складних питань, в якому пов'язані теоретичні, частіше не до кінця розв'язані питання, і практичні вимоги їх реалізації на конкретному предметі, в конкретних класах. Використання диференціації навчання вносить значні зміни в навчальний процес, які проявляються не стільки в методичних прийомах, які застосовує вчитель, скільки в зміні стилю взаємодії з учнями. В умовах технології диференціації учень – це, перш за все, партнер, який має право на прийняття рішень (на вибір змісту своєї освіти, рівня його засвоєння і т.п.). Головна ж задача і обов’язок учителя – допомогти дитині прийняти і виконати прийняте їм рішення; допомогти зробити правильний вибір, підібрати потрібну літературу. Не потрібно забувати, що кожен учень – це індивідуальність, із своїм темпераментом, звичками, нахилами, здібностями. Якщо вчитель буде враховувати всі особливості індивідуального підходу та забезпечувати його на уроках, то ефективність засвоєння знань та продуктивність праці буде значно вищою.

2. Дослідження диференціації на сучасному етапі в середній школі

2.1 Дослідження диференціації навчання на сучасному етапі в середній школі

Методика № 1:

"Застосування диференційованого навчання вчителями іноземної мови"

Методика спрямована на те, щоб показати, на якому реальному рівні знаходиться розвиток, або ж застосування диференційованого підходу в середній школі.

Інструкція досліджуваному: перед Вами тест із 15-ма питаннями. Дайте на них відповіді і напишіть їх на окремому аркуші паперу.

1. Прізвище,ім'я, по-батькові.

2. Ваше місце роботи.

3. В яких класах Ви викладаєте іноземну мову?

4. Які діти навчаються в класі( забезпечених батьків, середній клас, із малозабезпечених сімей)( на прикладі одного класу середньої школи)?

5. Чи знаєте Ви характер та індивідуальні особливості кожного учня?

6. Допомагає Вам це в роботі?

7. Чи знаєте Ви що таке фронтальна, групова, індивідуальна робота в класі, якщо так, то чи використовуєте її?

8. Чи знаєте що таке диференційований підхід до навчання?

9. Що таке індивідуальний підхід?

10. Як Ви використовуєте диференційований підхід для обдарованих дітей,

11. --- для відстаючих у навчанні,

12. --- для інтелектуально сильних дітей?

13. Чи організовуєте Ви навчання учнів з урахуванням їх інтересів та захоплень?

14. Дайте загальну оцінку здійснення диференційованого підходу в школі.

Результати експериментального дослідження згруповані у додатку А.

Методика № 2