Курсовая работа: Диференційований підхід в процесі навчання учнів середньої школи
e) я не люблю вчити слова тому, що з першого разу це не виходить майже ніколи, потім я їх всеодно забуваю;
17. В цілому ти можеш сказати, що:
a) любиш німецьку мову, займаєшся додатково так це добре в тебе виходить;
b) вчителька і батьки кажуть, що ти добре можеш знати цей предмет,тому намагаєшся їх не розчаровувати і вчити його;
c) здається, непогано знаєш, але це не мій улюблений предмет;
d) я б хотіла краще знати німецьку мову та, на жаль, не маю достатньо часу для її опанування;
e) мені німецька мова дається важко,але я намагаюсь не отримувати трійки.
Результати анкетування згруповані у додатку Б.
Аналіз методики №1
Методика № 1 була проведена із трьома молодими спеціалістами, учителями Коростенської школи №6 та №8. Дослідження спрямоване на те, щоб визначити рівень розвитку диференціації в школі та побачити, чи застосовується вона на практиці та наскільки диференціація ефективна і важлива складова процесу навчання в школі.
Ковальчук Тетяна Одександрівна, Гнатюк Оксана Миколаївна та Бондарчук Тетяна Миколаївна - вчителі іноземної мови, які викладають у 2-11 класах загально-середніх шкіл міста Коростень. На питання відповідали швидко, не задумуючись, що свідчить про те, що питання були для них не важкі та відповіді вони могли дати легко. Всі три спеціалісти знають, що таке диференційований та індивідуальний підхід і активно застосовують їх на практиці. Діти у школі різних соціальних класів та вчителі диференціюють їх не за рівнем заможності, а за рівнем розумового розвитку, за інтелектуальними здібностями. Вчителі застосовують завдання різного рівня складності – для здібних, сильних учнів вони готують завдання вищої складності, для слабших – середньої складності.
Вчителям допомагає те, що вони враховують індивідуальні особливості учнів. Це сприяє кращому засвоєнню матеріалу кожним учнем. Особистісно-орієнтоване навчання є надбанням педагогічної науки, яке ефективно застосовується у сучасній середній школі, і на прикладі Коростенської школи №8 та №6 ми можемо у цьому переконатися.
Школи працюють над проблемою диференційованого підходу, мають певні результати, і кожен спеціаліст, вкладаючи свою частку в розвиток диференціації, може також користуватися надбаннями та результатами досліджень своїх колег.
Аналіз методики №2
Методика № 2 була проведена з учнями 7-А класу Коростенської ЗОШ № 6. Анкетування проводилося із 12-ма учнями, які вивчають німецьку мову. Анкета містила 17 питань. За результатами дослідження можна визначити відношення учня до навчання в цілому та конкретно до німецької мови. Методика показує, до чого певний школяр має нахил, що може допомогти вчителю при організації процесу навчання.
Результати дослідження зображені у вигляді діаграми та описані у текстовому форматі для кращого сприймання та аналізу.
Із даних діаграм ми можемо зробити висновок, що школярі надають перевагу урокам образотворчого мистецтва, в школі їм найбільш подобається спілкуватися з ровесниками та більшість із учнів хотіли б навчатися у школі образотворчого мистецтва. Це потрібно врахувати вчителю, адже якщо на уроках використовувати елементи малювання, картинки, схеми, то учні краще засвоюватимуть подану їм інформацію. Щодо спілкування з ровесниками, то тут будуть ефективними такі види роботи як діалог, групова, фронтальна робота, всі види ігор. До того ж на питання про найкраще засвоєння матеріалу більшість дітей відповіла, що найефективніше вони запам’ятовують матеріал, який передбачає рольові та рухливі ігри. Загалом можна відмітити, що в класі дуже мало відстаючих дітей, вони лише інколи потребують допомоги при підготовці домашнього завдання, або коли зовсім не розуміють матеріал. Це говорить про високий рівень розвитку класу та про добру кваліфікаційну роботу вчителів.Потрібно відмітити, що майже всі вважають німецьку мову як один із головних предметів, а не другорядних, більшість люблять цей предмет або мають хороші результати у її вивченні, а це означає, що дітям потрібно ретельно підбирати навчальний матеріал, чітко його диференціювати для того, щоб вони не втрачали інтересу до предмету. У більшості дітей виникають найбільші труднощі при виконанні граматичних вправ, отже вчителю потрібно звернути увагу на граматику школярів та допомогти у подоланні труднощів. Виявилось, що учні мають проблеми із логічним поєднанням елементів речення та відмінюванням артиклів, дієслів та іменників. Багато також відмітили складність розуміння часових форм. Найбільше дітям подобається виконувати творчі завдання. До їх вони відносяться з відповідальністю та інтересом.
2.2 Використання різнорівневих завдань як ефективний метод забезпечення диференціації навчання
Однією із складової успіху засвоєння знань учнями на відповідному їм рівні та допомоги вчителю при організації роботи на уроці є різнорівневі завдання. Тобто вчитель має розуміти, що за диференціацією учнів стоїть також складання для них певних завдань, які будуть для них оптимальними не лише по рівню розвитку та успішності, а й урахуванням їх здібностей, нахилів. Подана нижче схема є опорною для складання різнорівневих завдань. ( Рис. 2.1)
| Задача навчання | Вимоги до умінь учнів | Відповідність рівню засвоєння | Зміст завдання |
| Формування фактичних знань | Уміти відтворювати терміни, поняття, означення | Репродуктивний (пізнання) – формальні знання. Вид пам’яті - механічний | 1. Що називається 2. Що таке 3. Дайте означення |
| Формування фактичних знань (поняття, факти) | Уміти відтворювати, пояснювати, підтверджувати прикладами | Репродуктивний (розуміння) – елементарні знання. Вид пам’яті - механічний | 1.Скласти методом простої підстановки 2. Знайти в тексті 3. Пояснити Завдання на використання елементарних знань для пояснення типових (стандартних) прикладів, явищ |
| Формування уміння застосовувати знання на практиці | Уміти відтворювати знання, пізнавати їх в новій ситуації | Конструктивний (елементарні уміння). Вид пам’яті - логічний | Завдання на використання знань за взірцем, пред’явлене учню в нестандартній ситуації (перед використанням знань їх потрібно перетворити) |
| Формування уміння творчо використовувати наявні знання | Уміти здійснювати перенесення знань в нову ситуацію | Творче (перенесення) – вище уміння. Утворення нових психічних структур | Творчі завдання |
Рис. 2.1.Опорна схема для складання різнорівневих завдань
У процесі використання диференційованих завдань необхідно здійснювати поступовий перехід від колективних форм роботи учнів до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку або системи уроків. Такий підхід дає можливість учням брати участь у виконанні завдань, складність яких зростає.
Система диференційованих навчальних завдань повинна:
- забезпечити різний темп просування в засвоєнні знань, умінь і навичок різними за рівнями розумового розвитку на даному етапі навчання учнями, забезпечувати при цьому засвоєння, застосування, а також необхідне закріплення вивчаємих понять.
- будується за принципом поступового зростання складності, забезпечувати спочатку рівень обов’язкової підготовки, як основу диференціації навчання;
- сприяти загальному розвитку учнів;
- відповідати конкретним дидактичним цілям уроку, етапу навчання і узгоджуватися з формами навчальної діяльності;
- будуватися на базі діючих підручників з притягненням додаткового дидактичного матеріалу;
- мати завдання трьох рівней, які відповідали б розробленим в психології та методиці навчання іноземної мови рекомендаціям відповідно складності, трудності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.