Курсовая работа: Рішення задач цілочисленного програмування
Зміст
Введення
1. Постановка лінійної цілочисленної задачі
2. Теоретичні основи методів відсікання
3. Перший алгоритм Гомори
4. Другий алгоритм Гомори
5. Алгоритм Дальтона й Ллевелина
6. Алгоритм Данцига
7. Деякі висновки
Висновок
Список літератури
Введення
Серед практично важливих задач відшукання умовного екстремуму лінійної функції важливе місце займають задачі з вимогою цілочисленності всіх (частини) змінних. Вони одержали назву задач цілочисленного програмування.
Історично першою задачею цілочисленного типу є опублікована угорським математиком Е. Егервари в 1932 р. задача про призначення персоналу.
Існують різні методи рішення таких задач, і помітне місце серед них займають методи відсікання. Розглянемо в цій роботі деякі з методів відсікання, попередньо більш докладно розібравшись із постановкою лінійних цілочисленних задач.
1. Постановка лінійної цілочисленної задачі
Серед сукупності п неподільних предметів, кожний i-і (i=1,2,…,п) з яких володіє по i-й характеристиці показником і корисністю знайти такий набір, що дозволяє максимізувати ефективність використання ресурсів величини .
Математична модель цієї задачі може бути представлена в такий спосіб:
в області, певної умовами
(1)
(2)
- цілі, . (3)
знайти рішення при якому максимізується (мінімізується) значення цільової функції
(4)
Якщо ,то (1–4) є моделлю задачі цілочисленного програмування, якщо - моделлю задачі частково цілочисленного програмування.
Часткою случаємо задачі цілочисленного програмування є задача з булевими змінними. Її математична модель у загальному виді записується в такий спосіб:
в області, певної умовами
(5)
(6)
знайти рішення , при якому максимізується (мінімізується) значення функції
(7)
До класу задач цілочисленного програмування примикають задачі, у яких умова цілочисленності всіх або частини змінних замінено вимогою дискретності. А саме, для кожної j-і змінної заздалегідь визначений набір значень (не обов'язково цілих), які вона може приймати: де .
Передбачається, що сільгоспкооперативи, тобто . Математична модель загальної задачі дискретного програмування може бути представлена в такий спосіб:
в області, певної умовами
(8)
(9)
знайти рішення , при якому максимізується (мінімізується) лінійна функція
(10)
Умова (9) визначило назву цього класу; задач. Якщо ,то (8–10) називається задачею дискретного програмування; якщо , те (8–10) називається задачею частково дискретного програмування.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--