Научная работа: Баварський діалект

· Schwarza Pfoadl

· Feiera Dechta

і тоді, коли прикметник вживаючись зі спомоговим дієсловомsei формує предікат:

· Аs Gwand is rosa .

· As Pfoadl is schwarz

· Dґ Dechta is feier

Довга форма вживається коли прикметник є Attribut іменника:

· Rosane Gwand .

· Schwarzane Pfoadl

· Feierane Dechta

Як вказують приклади коротка та довга форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у короткій суфіксу -n- . У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g .

1.2.2.3.1 Відмінок прикметників

У баварському діалекті, як і в літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад візьмемо прикметник sche (schцn)

unbestimmt maskulin feminin neutrum Plural
nom: a schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid
dat: am schena Mo ana schenan Frau am schena Kind 'm schenan Leid
akk: an schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid
bestimmt maskulin feminin neutrum Plural
nom: da schene Mo d'schene Frau as schene Kind d schena Leid
dat: (i)m schena Mo da schenan Frau am schena(n) Kind d schena Leid
akk: n schena Mo d' schene Frau as schene Kind d schena Leid

1.2.2.4 Числівники

Числівники баварського діалекту закінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного звуку тож дуже важкі у вимові.

1 oas/аns 11 цif(e)/ццf 21 oanazwеnzge 10 zeene 100 hundad
2 zwoa 12 zwцif(e)/zwццf 22 zwoarazwеnzg 20 zwеnzge/zwеnzg 200 zwoahundad
3 drei 13 dreizea/dreizen 23 dreiazwеnzg 30 dreiЯge 300 dreihundad
4 fiar(e) 14 fiazea/fiazen 24 fiarazwеnzg 40 fiazg(e) 400 fiahundad
5 fimf(e) 15 fuchzea/fuchzen 25 fimfazwеnzg 50 fuchzg(e) 500 fimfhundad
6 seggs(e) 16 sechzea/sechzen 26 seggsazwеnzg 60 sechzg(e) 600 sechshundad
7 siem(e) 17 sibzea/sibzen 27 simmazwеnzge 70 sibzg(e) 700 siemhundad
8 еcht(e) 18 еchzea/еchzen 28 еchtazwеnzge 80 еchtzg(e) 800 еchthundad
9 neine 19 neizea/neizen 29 neinazwеnzge 90 neinzg(e) 900 neihundad

Субстантивовані числівники у баварському діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.

Bairisch Standarddeutsch Bairisch Standarddeutsch
da Nulla die Null da Еchta die Acht
da Oasa/Oansa/Аnsa die Eins da Neina die Neun
da Zwoara/Zwаra die Zwei da Zena die Zehn
da Dreia die Drei da Цifa/Ццfa die Elf
da Fiara die Vier da Zwцifa/Zwццfa die Zwцlf
da Fimfa die Fьnf da Dreizena die Dreizehn
da Sechsa die Sechs da DreiЯga die DreiЯig
da Simma/Siema die Sieben da Hundada die Hundert

1.2.2.5 Дієслово

1.2.2.5.1 Модальні дієслова

deaffa (dьrfen)

Indikativ Singular Plural Konjunktiv Singular Plural
1.Person i deaf mia deaffan/deafma 1.Person i deaffad mia deaffadn
2.Person du deafst eЯ deafts 2.Person du deaffaast eЯ deaffats
3.Person er deaf se deaffan(t) 3.Person er deaffad se deaffadn

kina (kцnnen )

Indikativ Singular Plural Konjunktiv Singular Plural
1.Person i kе/i ko mia kinan/kimma 1.Person i kаnt/kunt mia kаntn/kuntn
2.Person du kеst eЯ kints 2.Person du kаnst/kunst eЯ kаnts/kunts
3.Person er kе se kinan(t) 3.Person er kаnt/kunt se kаntn/kuntn*

meng (mцgen )

Indikativ Singular Plural Konjunktiv Singular Plural
1.Person i mеg mia meng(ma) 1.Person i mкchad mia mкchadn
2.Person du mеgst eЯ megts 2.Person du mкchast eЯ mкchats
3.Person er mеg se meng(t) 3.Person er mкchad se mкchadn

miaЯn (mьssen )

Indikativ Singular Plural Konjunktiv Singular Plural
1.Person i muaЯ mia miддaЯn/miaЯma 1.Person i miassad mia miassadn
2.Person du muaЯt eЯ miaЯts 2.Person du miassast eЯ miassats
3.Person er muaЯ se miaЯn(t) 3.Person er miassad se miassadn

woin (wollen )

Indikativ Singular Plural Konjunktiv Singular Plural
1.Person i wui/woi mia wuin/wuima
woin/woima
1.Person i wuiad/woiad mia wuiadn/woiadn
2.Person du wuist/woist eЯ wuits/woits 2.Person du wuiast/woiast eЯ wuiats/woiats
3.Person er wui/woi se wuin(t)/woin(t) 3.Person er wuiad/woiad se wuiadn/woiadn
1.2.2.5.2 Партицип І

Партицип І у баварському діалекті формується за допомогою суфіксу

-ad.

· drenzad → weinend → плачучи

· drдgad → tragend → несучи

· (g)schiaglad → schielend; flunkernd→ брешучі

· (g)spinnad → spinnend → прядучи

· stingad → stinkend → плохо пахнучи

· brennad → brennend → палаюче

· blearad → plдrrend → ревячи

К-во Просмотров: 679
Бесплатно скачать Научная работа: Баварський діалект