Реферат: Конфлікт менеджмент
Зміст
Вступ
1. Психологічні проблеми аналізу конфліктів
2. Внутрішньоособистісні та міжособистісні конфлікти
3. Регулювання та управління конфліктами
Додаток
Висновок
Література
Вступ
Розглядаючи проблему конфліктів в історичному контексті, слід зазначити, що починаючи з 60–70х років публікується достатньо велике число робіт з психологічної тематики, з'являється новий науковий напрям – психологія конфлікту.
Передбачення і прогнозування виникнення і розвитку конфліктів створює умови і визначає шляхи управління ними. Профілактика виникнення, стабілізації і ескалації конфліктів є важливим напрямком діяльності управлінців, психологів, соціальних працівників з ефективного їх прогнозування та попередження. Конфлікт менеджмент (управління конфліктами) – це створення об’єктивних та суб’єктивних або психологічних умов, що протидіють виникненню конфліктних ситуацій та інцидентів, сприяють підвищенню культури і конструктивного стилю спілкування і вирішення життєвих проблем.
Мета нашої роботи передбачає надання системи психологічних знань про діагностику, профілактику і корекцію конфліктів, психологічні методи аналізу і регулювання конфліктів. Психологічні знання про правила і особливості безконфліктного спілкування і поведінки допоможуть не тільки будувати конструктивні між особистісні стосунки, вони полегшують орієнтацію на взаємний виграш у реалізації життєвих цілей, у будуванні ділових і продуктивних стосунків, сприяють психічному і фізичному здоров'ю особистості, групи чи колективу, розвинуть уміння реконструювати конфлікт, перетворити його на знаряддя управління та впливу.
1. Психологічні проблеми аналізу конфліктів
Традиційно, аналіз конфлікту доцільно починати саме з елементарного, найпростішого рівня, з аналізу структури потреб.
У психології достатньо широко застосовується класифікація потреб А. Маслоу, який підрозділяє потреби на п’ять основних типів:
* фізичні потреби (їжа, секс, матеріальне благополуччя…)
* потреби в безпеці;
* потреби в досягненні престижу, знань, пошани, певного рівня компетенції;
* вищі потреби у самовираженні, самоствердженні.
Свідомо чи не свідомо індивіди мріють домогтися власної мети відповідно до потреб, а в разі неможливості такого досягнення або неможливості реалізувати потребу, виникають конфліктні ситуації.
Другим психологічно значущим елементом, стимулюючим виникнення конфліктних відносин, є цілі особистості, їх збіг або неспівпадіння, відповідність або невідповідність, а також значущість для учасників конфлікту.
В основі будь-якого конфлікту лежить конфліктна ситуація, що включає або суперечливі позиції сторін з якого-небудь приводу, або протилежні цілі й засоби їх досягнення в даних обставинах, або, нарешті, неспівпадіння інтересів, бажань, потягів конфліктуючих сторін.
Проблема в конфлікті – це завжди перешкода при реалізації цілі, із якою пов’язані не тільки інтереси людей, але і їх страхи й побоювання. Перешкода, блокування реалізації потреб і інтересів у конфлікті завжди пов’язано із спілкуванням.
В сучасній психології традиційно виділяють ряд основних структурних елементів конфлікту:
1) сторони (учасники, суб’єкти) конфлікту;
2) умови протікання конфлікту;
3) образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
4) можливі дії учасників конфлікту;
5) результат конфліктної ситуації.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--