Реферат: Похідні та диференціали функції багатьох змінних
Повним диференціалом диференційовної в точці функції називається лінійна відносно та частина повного приросту цієї функції в точці M, тобто
. (3)
Диференціалами незалежних змінних x та назвемо прирости цих змінних. Тоді з урахуванням теореми 2 рівність (3) можна записати так:
. (4)
Аналогічна формула має місце для диференційовної функції трьох змінних:
. (5)
З формул (4) і (5) може здатися, що повний диференціал існуватиме у кожній точці, в якій існують частинні похідні. Але це не так. Згідно з означенням, повний диференціал можна розглядати лише стосовно диференційовної функції.
Теореми та формули для диференціалів функції однієї змінної повністю зберігаються і для диференціалів функцій двох, трьох і т.д. змінних . Так, незалежно від того, від яких аргументів залежать функції u і , завжди справедливі рівності
Покажемо, що різниця між повним приростом і диференціалом при і є нескінченно мала величина вищого порядку, ніж величина.
Дійсно, з формул (1) і (3) маємо
,
оскільки функції – нескінченно малі при, , а та – обмежені функції:
.
Отже, різниця – нескінченно мала величина вищого порядку, ніж. Тому повний диференціал називають також головною частиною повного приросту диференційовної функції. При цьому виконується наближена рівність або
. (6)
Ця рівність тим точніша, чим менша величина. Рівність (6) широко використовується у наближених обчисленнях, оскільки диференціал функції обчислюється простіше, ніж повний приріст.
Покажемо, як за допомогою диференціала можна оцінити похибку в обчисленнях.
Нехай задана диференційовна функція, незалежні змінні якої виміряні з точністю. Потрібно знайти похибку, з якою обчислюється u.
Природно вважати, що ця похибка дорівнює величині
.
Для малих значень маємо
,
звідки
.
Якщо через позначити максимальну абсолютну похибку змінної, то можна отримати значення максимальної абсолютної похибки функції :