Реферат: Практичне використання законів розподілу розмірів для аналізу точності обробки
, (1)
де Тп – коефіцієнт точності процесу; якщо Тп > 1,12 процес вважається надійним, при Тп = 1…1,12 – процес точний, але ненадійний;
T– поле допуску на розмір, що аналізується;
– друга:
eфакт ≤ едоп, (2)
де eфакт – фактичний коефіцієнт точності настроювання;
eдоп – допустимий коефіцієнт точності настроювання.
Для визначення цих коефіцієнтів розглянемо рис. 1.
На рис. 1:
спд– середина поля допуску
(3)
Δо – координата середини поля допуску:
спр – середина поля розсіяння розмірів;
– фактичний настроювальний розмір;
Eфакт, Eдоп– фактичне і допустиме зміщення центра групування відхилень розмірів відΔо:
; (4)
. (5)
Рис. 1. Схема визначення коефіцієнтів точності настроювання
Коефіцієнти точності настроювання представляють собою відношення Е до допуску Т. Тоді:
;(6)
. (7)
Порушення будь-якої з цих умов призводить до неминучої появи браку.
3. Визначення кількості ймовірного браку заготовок
У тих випадках, коли для закону нормального розподілу розміру не виконуються умови, зазначені в п. 1.2 можливий брак заготовок.
Ймовірний відсоток браку від всієї партії оброблюваних заготовок обчислюється наступним чином. При розсіюванні розмірів за законом нормального розподілу (Гаусса) приймається з похибкою не більше 0,27 %, що всі заготовки партії мають дійсні розміри в межах поля розсіювання.
При цьому очевидно, що площа, яка обмежена кривою нормального розподілу і віссю абсцис (рис. 2), дорівнює одиниці і визначає 100 % заготовок партії. Площа заштрихованих ділянок представляє собою кількість (в частках одиниці або у відсотках) заготовок, що виходять своїми розмірами за межі допуску.
Для визначення кількості придатних заготовок необхідно знайти площу, яка обмежена кривою та віссю абсцис на довжині, рівній допуску:
.