Ейнштейн показав також, що маса і енергія взаємозв’язані співвідношенням

(10)

Закон взаємозв’язку маси і енергії називають ще законом пропорційності маси і енергії. Він означає, що маса і енергія зростають або зменшуються одночасно. Якщо енергія тіла (частинка) змінюється на величину . то одночасно змінюється і його маса на . Отже, не може бути мови про зведення маси до енергії (точка зору фізиків – ідеалістів). Можна стверджувати, що енергія і маса – властивості матерії, що рухається.

Порівнюючи рівняння, ми бачимо, що при малих швидкостях

Перетворення Лоренцо переходить в перетворення Галілея. Це означає, що при цій умові закони класичної механіки правильно описують рух тіл. Отже, закони класичної механіки можна застосовувати тільки до тіл, що рухаються із швидкостями, що задовольняють умову .

Таким чином, теорія відносності містить в собі класичну механіку як частковий випадок. У розвиток теорії відносності великий внесок зробив російський вчений Френзель. Він збудував послідовну релятивістську теорію електрона, що має свій момент імпульсу. В.А. Рон дослідив декілька важливих задач теорії тяжіння. А.А. Фрідман заклав теорію загально релятивістської космології і ряд інших робіт.

Висновки

Уявлення про простір і час докорінно змінилися внаслідок розвитку електродинаміки і фізики великих швидкостей, яку називають релятивістською фізикою.

Інтервал часу , виміряний у системі що рухається зі швидкістю , дорівнює: , де - інтервал часу в нерухомій системі.

Довжина стержня l в інерційній системі відліку, відносно якої він рухається зі швидкістю , дорівнює

^.

Довжина стержня найбільша в системі відліку, відносно якої він нерухомий.

Універсальний зв’язок між енергією і масою визначається:

.

Величину називають власною енергією або енергією спокою тіла.

План

лекції з навчальної дисципліни

Ф І З И К А

Тема: "ОСНОВНЕ РІВНЯННЯ ІДЕАЛЬНОГО ГАЗУ"

Вступ

Уявлення про те, що речовина складається з найдрібніших невидимих частинок, виникло в найдавніші часи на сході (у Фінікії, в Індії). Але тільки в стародавній Греції (в У-1У ст. до н.е.) атомізм виникає як матеріалістичне вчення, позбавлене релігійних уявлень.

Видатний російський вчений М.В. Ломоносов перший приклав цілком певне атомістичне уявлення до пояснення законів природи, зробивши атомістичну гіпотезу могутньою зброєю в руках природознавства. В наш час експериментально доведено, що всі матеріальні тіла складаються із великої кількості атомів чи молекул, які безперервно рухаються (хаотично) і взаємодіють між собою. Молекулярна фізика вивчає властивості і характеристики великої сукупності частинок, а не розглядає руху однієї частинки. Тому молекулярна фізика використовує статистичний метод і теорію ймовірності.

Молекулярно-кінетичний (статистичний) і термодинамічний методи вивчення макроскопічних систем

Молекулярною фізикою називається розділ фізики, в якому вивчають фізичні властивості тіл в залежності від їхньої будови, від сили взаємодії між молекулами, атомами, іонами, що утворюють тіла і від характеру руху цих частинок.

Задачею молекулярної фізики є встановлення зв’язку між фізичними величинами речовин і на основі створених нових речовин з наперед заданими властивостями.

Молекулярна фізика не цікавиться поведінкою однієї окремої молекули. Вона вивчає властивості великої сукупності частинок. Тому основним методом молекулярної фізики є статистичний метод, а фізичні закономірності, що встановлюються молекулярною фізикою, мають імовірнісний, статистичний характер. В основі молекулярної фізики лежать фундаментальні положення:

1. Всі тіла складаються з найдрібніших частинок – атомів. В деяких тілах при певних умовах атоми з’єднуються в молекули.

1. Атоми і молекули взаємодіють між собою. Величина сил взаємодії залежить від відстані між частинками. У твердих тіл взаємодія складніша, ніж в рідинах та газах.

2. Молекули та атоми знаходяться в стані неперервного хаотичного руху. Цей хаотичний рух ми сприймаємо як теплоту. Чим більше кінетична енергія молекулярного руху, тим вища температура і навпаки. Звідси випливає, що тіло можна нагріти і без вогню.

Щоб нагріти тіло, достатньо виконати над ним роботу. Так наковальня нагрівається при ударах, газ нагрівається при стисканні.

Вперше ці положення розвинув російський вчений М. В Ломоносов. Ще задовго до нашої ери виникло вчення про найменші частинки з яких складається будь-яка речовина. Але вперше широкий розвиток атомна гіпотеза одержала в працях Ломоносова /1711–1765 рр./, який зробив спробу дати єдину картину всіх відомих в його час фізичних і хімічних явищ. При цьому він виходив з корпускулярного /молекулярного/ уявлення про будову матерії. Виступаючи проти пануючої в його час теорії тепловоду /гіпотези теплової рідини, місткість якої в тілі визначає ступінь його нагрітості/. М.В. Ломоносов «причину тепла» бачив у обертовому русі частинок тіла. Таким чином, Ломоносов вперше сформулював молекулярно-кінетичні уявлення.

Фізична модель та рівняння стану ідеального газу

Для опису властивостей реальних газів необхідно враховувати розміри молекул і сили взаємодії між ними. Але при невеликих тисках і дуже низьких температурах розмірами молекули і їх взаємодією можна знехтувати.