Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту

Затверджено радою університету

Протокол № 4 від 29.12.2002 р.

Науковий редактор Н.В.Жигилій

Коректор -

ШАНОВНІ СТУДЕНТИ!

Якщо ви хочете знати зміст слів іншомовного походження із обраного фаху – цей словник для вас. Підготовлений викладачами кафедри українознавства та гуманітарної підготовки спільно із студентами, словник допоможе вам при вивченні багатьох дисциплін економічного профілю – обліку і аудиту, менеджменту, фінансів і кредиту та ін.

Укладачі словника ставили своїм завданням відокремити із величезної кількості слів іншомовного походження терміносистеми економічного змісту, дати можливість студентам-економістампрацювати з ними під час занять із “Української ділової мови”, інших дисциплін економічного профілю. Хоча, безперечно, в сучасній ринковій економіці України слів іншомовного походження економічного змісту знайдете значно більше, ніж вміщено у словнику.

Статті у словнику складаються із реєстрового слова (слова-заголовка), етимологічної довідки і дефініції (короткого тлумачення).

У словник уведені слова іншомовного походження активної економічної лексики, яка поповнила українську мову останніми роками. Словник містить близько 500 іншомовних слів.

А

Абандон (фр. ’abandon’) – відмова страхувальника від своїх прав на застраховане майно на користь страхівника з метою отримання від нього певної страхової суми.

Абекор ( англ. abecor) – скорочена назва міжнародного банківського об”єднання у складі 10 учасників – великих європейських банків, яке сприяє міжбанківському обміну інформацією та здійсненню наукових досліджень.

Абонемент (фр. ’abonnement’) – документ на право обслуговування або користування чим-небудь.

Аваль (фр. ’aval’) – банківська гарантія, що передається у формі підпису на лицьовій стороні векселя.

Аваліст – особа, яка надає вексельне поручництво, тобто та, що здійснила аваль.

Аванс (фр. ’avance’) – грошова сума, що надається за рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Авізо (італ. ’avviso’) – у банківській, комерційній практиці офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції.

Авіста (італ. ’a vista’ – після пред’явлення) – напис на векселі або іншому документі грошових розрахунків, який засвідчує, що оплата цього документа повинна бути здійснена при його поданні чи через певний термін із дня його подачі.

Автаркія (гр. ’avtarkeia’ – самозадоволення) – в економічній практиці: політика створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни із закріпленням внутрішнього ринку за монополіями.

Авуари (фр. ’avoir’ - майно) – 1) в широкому значенні – різні активи (грошові кошти, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути здійснені платежі й погашені зобов’язання їх власників; 2) у вузькому розумінні – кошти банку в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, що зберігаються в закордонних банках.

Агент [торговельний] (англ. ’agent’ - лат. ’agens’ – діючий) – юридична або фізична особа, що здійснює юридичні дії за рахунок і в інтересах іншої особи.

Адвертайзинг (англ. ’advertising’) – система реклами, організація та процес інформування.

Адендум (лат. ’addere’ – додавати) – доповнення до договору, в якому можуть змінюватися або конкретизуватися ті або інші умови.

Аджастер (англ. ’adjuster’) – спеціаліст у галузі складання диспаш-рахунків (щодо збитків між судном, вантажем та фрахтом, пов'язаних із загальною аварією).

Ажіо (італ. ’aggio’) – 1) сплата, що перевищує встановлений курс валюти або номінальну ціну акції. Термін використовується при підвищенні валютного курсу. Ажіо також називають додаток до продажної ціни валюти за особливих умов її реалізації (обміну) – за терміновість обміну, її обсяг та інші пільгові умови або додаток до ціни акції (якщо акції розміщено на ринку цінних паперів); 2) термін, який використовують, характеризуючи інфляцію. Використовують для порівняння цінності металевих (золотих, срібних) грошей та їх паперових еквівалентів за номіналом.

Аквізитор (лат. ’acquisitor’) – страховий працівник або агент, який займається укладанням нових договорів добровільного страхування, або тих, дiя яких закінчилася достроково.

Аквізиція (лат. ’acquico’) – робота із залученням осіб до укладання нових договорів добровільного страхування.

Акредитив (нім. ’akkreditiv’ - лат. ’accreditivus’ – довірчий) – 1) вид банківського рахунку, який використовують для іногородніх безготівкових розрахунків між підприємствами за рахунок спеціально заброньованих коштів; 2) іменний грошовий документ, що засвідчує право особи на отримання в банківському закладі вказаної у ньому суми.

Акцепт (лат. ’acceptus’ – прийнятий) – одна з форм безготівкових розрахунків між господарськими суб'єктами за продукцію, надані послуги або виконані роботи, яка передбачає отримання згоди покупця на сплату за продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Акцептант (лат. ’acceptantis’ – приймаючий) – особа, що бере на себе обов'язки оплатити в обумовлені строки вексель, рахунок.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--