Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту

Гарант (фр. ’garant’) – поручник, той, хто дає гарантію.

Гарантія (фр. ’garantie’) – порука, забезпечення.

Гармонізація (нім. ’harmonisierung’) – погодження.

„Гарячі гроші” (англ. ’hotmoney’) – грошові номінали, які стихійно переміщуються з однієї країни до іншої з метою збереження вартості або витягання величезного прибутку.

Генералізація (лат. ’generalis’ – загальний) – узагальнення, логічний перехід від окремого до загального підпорядкування окремих явищ загальному принципові.

Герао (хінді ’gherao’) – в Індії та Пакістані – форма суспільного протесту, демонстрація, учасники якої оточують заклад (дирекцію або фабрику), перекриваючи вхід і вихід з нього.

Гешефт (нім. ’geschaft’) – неторговельний (не завжди “чистий”) інтерес, торговельна угода, спекулятивний обіг, комбінація, афера.

Гіффіна товари – товари (найчастіше маловартісні), попит на які за певних обставин зростає при підвищенні їхньої ціни (а не знижується, як слід було б чекати).

Гонорар (лат. ’honorarium’) – грошова винагорода автору за твори мистецькі, літературні, наукові праці тощо.

Гриф (фр. ’griffe’) –1) штемпельний відбиток власноручного підпису (частіше за все посадової особи) на паперах другорядного значення; 2) напис на виданнях або документах, що передбачає особливий порядок користування ними.

Гросбух - головна книга в бухгалтерії, що містить повний перелік прибутково-видаткових операцій.

Грюндерство – масове лихоманкове заснування підприємств, акціонерних товариств, банків, характерне для пожвавлення виробництва.

Ґатунок (нім. gattung) – 1) cорт, розряд виробу за якістю; 2)переносно – взагалі різновид.

Ґрант-елемент (англ. ’grant-element’) – показник, який використовується в міжнародній статистиці для порівняння умов надання різних кредитів та позик. Умови кожного кредиту характеризуються трьома параметрами: строком надання, пільговим періодом і процентною ставкою. Ґ.-е. – інтегральний показник, що враховує різницю у кожному з параметрів.

Д

Дамно (лат. ’damno’)– втрата на курсі цінних паперів з їхнього продажу, який нижчий за номінальну ціну.

Дато - вексель (лат. ’data’ + нім. ’wechsel’) – вексель, у якому строк платежу вказано не прямо, а через визначений час до дня оформлення.

Дебіт (англ. ’debit’ -лат. ’debit’ – він винен) – ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції; рахунок надходжень і боргів даній установі.

Дебіт (фр. ’debit’) – кількість води, нафти, газу, яке дає джерело, колодязь, бурова свердловина та ін. за одиницю часу; переважно вимірюється в літрах, кубічних метрах чи тоннах за сек., хв., год., добу.

Дебітор (лат. ’debitor’) – боржник, юридична або фізична особа, яка заборгувала підприємству, організації, закладу.

Девіза (фр. ’devises’) – вексель в іноземній валюті, а також інший документ (чек, акредитив, іноземна банкнота), який використовується для міжнародних розрахунків.

Декорт (нім. ’decort’) – знижка із зумовленої ціни товару за його дострокову оплату або за невідповідність товару умовам контракту, угоди.

Делькредере (італ. ’delcredere’) – зобов’язання брокера або агента гарантувати виконання угоди перед особою, яку він представляє. У випадку невиконання третьою особою зобов’язань за угодою, брокер або агент, який узяв на себе Д., відшкодовує збитки особі , яку представляє.

Дельта (гр. ’delta’) – відношення змін винагороди опціону до змін біржового котирування цін.

Демаркетинг (англ. ’demarketing’) – вид маркетингу, спрямований на зменшення попиту на товари або послуги, який не можна задовольнити через недостатній рівень виробничих можливостей, обмеженість товарних ресурсів. Для зменшення попиту можуть бути використані такі прийоми, як: підвищення цін на товари або послуги, відмова від реклами тощо.

Демпінг (англ. ’dumping’) – штучне зниження цін на товари з метою усунення конкурентів на ринку.

Денонсація (фр. ’denoncer’) – в міжнародному праві відмова однієї із сторін міжнародного договору від його виконання, що призводить до припинення дії договору.

Депозит (лат. ’depositum’ – річ, віддана на схов) – гроші або цінні папери, що їх вносять до кредитних установ (банків , ощадних кас) для зберігання; Д. називають також вклади в банках і ощадних касах.

Депонент (лат. ’deponentis’ – той, що відкладає) – особа або організація, яка є власником депозиту.