Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту

Депорт (фр. ’deport’-лат. ’deporto’ – відношу) – у капіталістичних країнах купівля цінних паперів з одночасним продажем їх на певний строк за нижчим курсом. Застосовують спекулянти на фондовій біржі для одержання курсової різниці.

Дефлірування (англ. ’deflation’) – операція, що забезпечує переведення економічних показників, розрахованих у поточних цінах, у постійні (незмінні) ціни.

Дефлятор – коефіцієнт переведення економічних показників, розрахованих у поточних цінах , у постійні.

Дефляція (лат. ’deflatio’ - ’deflo’ – видуваю, здуваю) – зменшення маси паперових грошей та нерозмінних на золото банкнот, випущених в обіг у період інфляції, з вилученням частини надлишку паперових грошей.

Джобер (англ. ’jobber’) – дилер Лондонської фондової біржі. На відміну від дилерів більшості фірм не має права укладати угоди безпосередньо з клієнтами поза біржею. Домовляється тільки з маклерами і за свій рахунок.

Дивіденд (лат. ’dividendus’) – дохід, одержаний власником акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.

Дизажіо (італ. ’disaggio’) – відхилення ринкового курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів у бік зниження від їхньої номінальної вартості. Протилежне – ажіо.

Диктат (нім. ’diktat’ - лат. ’dicto’ – диктую, наказую) – в міжнародному праві – нерівноправний договір, нав’язаний однією державою іншій.

Дилер (англ. ’diler’) – 1)особа або установа – торговельний представник підприємтва, фірми. 2) біржовий посередник, що займається купівлею та продажем цінних паперів.

Дискаунтер (англ. ‘discounter’) – в промислово розвинених країнах магазин споживчих товарів за зниженими цінами без надання додаткових послуг.

Дисконт (англ. ’discount’ - лат. ’computo’ – рахую) – 1)облік (купівля)

векселя; 2)обліковий відсоток,який стягують банки при обліку векселя; 3)знижка з ціни товару, валюти; 4)різниця між номіналом цінного паперу та його біржовим курсом.

Дисконтна політика - політика підвищення або зниження ставок за купівлю векселів центральними емісійними банками для регулювання попиту й пропозиції позичкових капіталів, стану платіжного балансу і валютних курсів.

Дисконтер (італ. ’sconto’) – особа, яка веде облік векселів; той, хто займається розміном грошей.

Диспач (англ. ’dispatch’ – швидкість) – винагорода за дострокове навантаження або розвантаження судна.

Диспаша (фр. ’dispache’) – у морському праві розрахунок збитку при аварії, що припадає на вантажі, судно й фрахт відповідно до їхньої вартості й розподіляється між вантажовласником і судновласником.

Диспашер (фр. ’dispacher’) – страховий агент, офіційний експерт, який проводить диспашу.

Диспонент (лат. ’disponentis’ – той, що розміщує, розподіляє) – 1) уповноважений у справах фірми; 2) той, що має вільні суми на рахунках у комісіонерів чи кореспондентів банку.

Дистриб’ютор (англ. ’distributor’) – незалежний оптовий посередник, що здійснює закупівлю продукції для продажу різним фірмам і магазинам, а також промислові підприємства, кооперативи. Відносини між Д. та його замовниками складаються на основі договору.

Домант (англ. ’dormant’) – партнер, який не бере участі у справі, невідомий клієнтурі.

Досьє (фр. ’dossier’) – сукупність документів, матеріалів, що стосується певного питання, справи, особи, а також тека, у якій містяться ці матеріали.

Дотація (лат. ’dotatio’ - лат. ’doto’ – наділяю) – асигнування з державного бюджету на покриття збитків, для збалансування нижчестоящих бюджетів, доплата.

Дублікат (лат. ’duplicatus’ – подвоєний) – другий примірник документа, що має таку ж юридичну силу, як і оригінал.

Е

Еквівалент (лат. ’aequivalentis’ – що має силу, значення, ціну) – товар, що виражає вартість інших товарів, на які він обмінюється.

Економіка (гр. ’oikonomia’ – управління господарством) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації; 2) народне господарство даної країни; 3) наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності.

Ексекватур (лат. ’exequatur’ – хай виконує свої обов’язки) – 1) визнання особи іноземного консула державою, що його приймає; 2) документ, що констатує таке визнання.

Експансія (лат. ’expansio’ – розширення, поширення) – загарбання державами та монополістичними об’єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне й політичне поневолення інших країн.

Експедитор (лат. ’expedio’ – споряджую) – службова особа, обов’язком якої є відправлення товарів, кореспонденції тощо.