Діалог двох друзів у вихідний день

- Привіт, Тарасе! - І тобі привіт, Даниле! - Куди це ти прямуєш? - Як завжди ввечорі я гуляю з Діком. Бачиш, он він! Він мені паличку несе! - І де ви з ним гуляєте? - Спочатку ми прогулюємось на галявинці неподалік від школи, а потім прямуємо до парку. Коли є час, можемо піти до річки, там багато місця, щоб Дікові побігати.  - А я тебе, здається бачив з ним на шкільному стадіоні… - Так, інколи пізно ввечері, коли на стадіоні нікого немає, я вожу туди Діка. Він стрибає через бар’єри! Але вранці на стадіон ходити з собакою не можна. - Чому це? - Там люди роблять свої ранкові пробіжки! - Так ти вранці теж мусиш з ним гуляти? - Так, звісно! Це ж породистий собака, він має двічі на день гуляти на свіжому повітрі. Особливо, коли надворі гарна погода. - Так, я знаю, бо інакше тварина буде нудьгувати та захворіє. Я знаю про це, адже мій дідусь щодня гуляє зі своїм породистим котом! - З котом?! Ну, Даниле, я не знав, що деяких породистих котів теж треба вигулювати! А яким чином він з ним гуляє? - Бере на поводок! Тарасе, радий був з вами прогулятися, але мені тепер треба повертати наліво! - Бувай, друже! Я б запросив вас з котом прогулятися з нами, але Дік не дуже добре вихований щодо котів! - Жартуєш! Хай тобі щастить!