Допоможіть знайти монолог із драматичного творуна українській мові

Предлагаю ограничиться монологом Русалки из драмы Леси Украинки "Лісова пісня ".  Я не кохала? НІ, то ти забула,  яке повинно буть кохання справжнє!  Кохання - як вода, - плавке та бистре,  рве, грає, пестить, затягає й топить.  Де пал - воно кипить, а стріне холод -  стає мов камінь. От м о є кохання!  А те твоє - солом'яного духу  дитина квола. Хилиться од вітру,  під ноги стелеться. Зостріне іскру -  згорить не борючись, а потім з нього  лишиться чорний згар та сивий попіл.  Коли ж його зневажать, як покидьку,  воно лежить і кисне, як солома,  в воді холодній марної досади,  під пізніми дощами каяття.  Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение.  В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.