Ответ(ы) на вопрос:
Гость КАЗКА ПРО СОВУ ТА БІЛЧЕНЯ:
Ось так казка!
В одному дуплі, на самій верхівці дуба, жила маленька білочка. У неї були зіркі очі і м'який пухнастий хвостик. У лісі білченя всі звали просто Хвостик. Білочка була дуже працьовита: кожен день вона стрибала по деревах у пошуках жолудів, шишок і каштанів, перетаскувала свій нехитрий скарб в дупло й збирала запаси на зиму, яка була зовсім не за горами.
В один прекрасний, ще зігрітий сонцем, осінній день Хвостик якраз збиралася пошарудити у листях і пошукати грибів. Ліс ще жив повної осінньої життям: кудись у своїх справах промчав заєць Хвалько, мало не збивши з ніг сімейство їжаків. Старий їжачок щось пробубонів йому вслід і попрямував в іншу сторону, підштовхуючи маленьких їжачків. Білочка спостерігала за ними з гілки свого дуба, зістрибнула на землю й відправилася в гущавину лісу. Настрій був просто чудовим, правда вона кожен раз здригалася, трохи почувши незнайомі звуки, але все одно все бігла вперед в пошуках яблучка або гриба.
Хвостик пішла вже досить далеко, стало смеркатися. Тут хтось пролетів прямо над її головою. Ще раз і ще. Це була сова. Білченя дуже злякалося, мало не впустивши з лап підосичники. Сова приземлилася на гілку і стала мовчки виблискувати очима. Хвостик спробувала проскочити повз і втекти, але сова тільки перелетіла на іншу гілку і мовчки стежила за білочкою. Хвостик вирішила, що сова полює на неї, і що духу кинулася в бік свого дерева. Сова летіла за білченям по п'ятах. Білочка пристрибала до дубка, по дорозі розгубивши все зібране за день багатство, і піднялася до дупла. Вона озирнулася - нікого навколо не було. Повернула голову - і ... Поперед неї сиділа величезна сова і пронизувала білку поглядом. Хвостик затремтіла до кінчика хвоста. Сова витягла з-під пір'я крила лист та поклала на гілку перед білочкою. Виявляється, це була поштова сова, а не лісовий хижак. А в листі було запрошення на свято осіннього лісу в сусідній гай. Ось так казочка! Виявляється, не все так страшно, як здається!
Не нашли ответ?
Похожие вопросы