Твір на тему: мої враження від тексту тореодори з васюківки

Одного разу мама купила мені книгу тоді не дуже відомого ще для мене автора, а зараз справжнього володаря слова Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті. Цей твір повів мене в прекрасну казку У чудо-світ дитячого життя, І відімкнув він двері у прекрасне, В романтику, що заворожує серця. Він научив мене як володіти щастям, І як зробить барвистим цілий світ, Як у метро проїхать на кориду, У повінь врятувати всіх сусід. Тут знайдеш ти щось своє і знайоме, В героях упізнаєш сам себе. Дитина і дорослий тут герої, А дружба в них завжди понад усе. Мої ровесники ви і Павлуша й Ява, Я з вами завжди була до кінця Сміялася, раділа і переживала, Ви для мене стали як сім’я. Хай не найкраще ви в школі учились Не все уміли до ладу зробить, Та ви завжди з добром у серці жили І читачів навчили довкола все любить. Насамкінець бажаю, щоб розлука Ніколи не жила у ваших серцях, Щоб пам’ять про дитинство безтурботне Усмішкою озвалась на устах