Твір про Т.Г.Шевченка

ВІДРОДИСЯ, ТАРАСЕ! Відродися, Тарасе, мовою, Одкровенням, душі розмовою. Відродися, Тарасе, криницею, Пульс життя в ній, віддача – сторицею Того кращого, край чим уславлений. Твоїм іменем в світі він знаний є. Відродися білявкою-хатою, Щедрим колосом, співом крилатим. Край художник свій пише, В ньому рай, пломеніє душа, Драматург словом слід свій залишив, А поет написав вірша. Тож, як бачиш, кроками, рухом Наш народ твоїм серцем живе, Із твоїм нескореним духом, З колін вставши, вперед іде. І, тримаючи кетяг калини, Біля серця вогонь не згасне. У ім’я всієї Вкраїни, Я прошу, відродися, Тарасе.