Дипломная работа: Напрямки покращення агентського обслуговування клієнтури на прикладі агентства по комплексному

Судновласник або інший довіритель зобов'язані [68, 34]:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Договір морського агентування, укладений на визначений термін, припиняється після його закінчення, якщо умовами договору не передбачено інше.

Якщо договір морського агентування укладено на невизначений термін, то кожна із сторін вправі розірвати договір за наявності серйозних причин, які підтверджують його невиконання, сповістивши другу сторону про це не пізніше ніж за три місяці з часу, коли їй стало відомо про такі причини.

Маркетинг агентських послуг має відмінності від маркетингу товарів. Специфіка маркетингу послуг визначається особливостями ринку послуг і характерними рисами самих послуг.

На даному ринку фірмі досить важко виділитися з ряду інших, оскільки майже всі фірми надають майже однакові послуги з доставки, закупівлі, вантажоперевезень, і доставці товарів, людей на робітничі об'єкти тощо. Основною відмінністю є мінімізація терміну надання послуг.

По досвіду фірми найбільш успішною формою взаємодії з потенційними клієнтами є участь у виставках. Це дозволяє не лише якнайповніше освітити весь спектр послуг фірми, але і зав'язувати особисті знайомства, які можуть допомогти зробити вибір в майбутньому, коли може виникнути необхідність в даних послугах.

Крім того застосовується стимулювання збуту шляхом установок знижок для клієнтів.

Реклама фірми розміщується в основному в різних довідкових виданнях з тематики послуг.

Ще одним ефективним засобом є поширення друкарської продукції, у вигляді календарів настінних і кишенькових, друкарських проспектів серед потенційних клієнтів на виставках, в офісах організації які можуть потребувати агентських послуг.

Багато компаній створюють свої веб-сайти і використовують їх не лише як ще один рекламний проспект з картинками, але і як інструмент, що дозволяє спростити спілкування з клієнтом.

Ще одним засобом реклами фірми є розсилка вітальних листів клієнтам компанії і поширення сувенірів з символікою.

Таким чином, ефективність роботи водного транспорту багато в чому залежить від рівня обслуговування транспортного процесу. Суб'єктами торговельного мореплавства є судновласники, фрахтувальники, агентські організації (морські агенти), морські та річкові порти. У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації, які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства, забезпечуючи таким чином належні умови функціонування флоту.

1.3 Актуальність та особливості агентування суден в Україн і

До 1992 року агентська діяльність в Україні була монополізована державою, тобто всі судна, у тому числі і іноземні, які заходили в наші порти, агентувалися лише службами «Трансфлот» і «Інфлот». Після отримання незалежності України, впровадження змін в законодавчу базу і структуру управління морським транспортом були перетворені і умови діяльності портових агентів. Право на здійснення агентування морського транспорту на визначених державою умовах отримали близько ста приватних компаній.

В умовах ринкової економіки і конкуренції перед «Трансфлотом» і «Інфлотом» були поставлені важливі завдання — збереження компаній, створення нової програми їх діяльності, оскільки змінився характер взаємин агента з принципалом і третіми особами - агент став більше займатися підприємницькою діяльністю. Це відповідало новому етапу економічних стосунків в умовах стихійного і регульованого ринку транспортних послуг України, який вимагав створення нових виробничих структур, що відповідають динамічним змінам ринкових стосунків. Тому створення структурно-мобільних агентських організацій в транспортній системі України має фундаментальне значення. У цих умовах організація агентської діяльності на водному транспорті з врахуванням цілісності структур виробництва і управління процесом агентства має особливу актуальність [59, 21].

В даний час, в умовах сучасних ринкових стосунків тих, що сформувалися в Україні, необхідні нові підходи і нові рішення в області методології морського агентування.

Сьогодні агентування - дуже складний інститут господарства і права водного транспорту. Перш за все - це економічна категорія, бо передбачає певну господарську діяльність при обміні товарів і послуг в процесі їх перевезення. Але як діяльність особливого вигляду для суспільства, агентування на певному рівні розвитку стає і правовою категорією і зважаючи на це регулюється законодавчо.

Агентуванню суден присвячена глава 5 розділу IV Кодексу торгівельного мореплавання України.

Згідно ст.116 Кодексу торгівельного мореплавання морські агенти діють в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника. Свої послуги вони надають за винагороду за договором морського агентування.

Права і обов'язки морського агента закріплені в ст.117 Кодексу торгівельного мореплавання, яка свідчить: «Морський агент виконує формальності і дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітанові судна в налагодженні контактів із службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи і документи на вантаж, інкасує суми фрахту і інші суми для оплати вимог судновласника, перевезення, що виникають за договором, сплачує по розпорядженню судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням в порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедицію вантажу, наймання екіпажів для роботи на судах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів в прямому змішаному повідомленні» [50, 44].

Надаючи судновласникові, фрахтувальникові, вантажовласникові послуги агентування у сфері морських перевезень, морський агент, як випливає з вказаної статті Кодексу, зобов'язаний:

а) сумлінно здійснювати свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

б) діяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єктові), якщо лише він не був уповноважений на те своїм довірителем».

Ці обов'язки морського агента по відношенню до судновласника в рамках договору морського агентування є основними. Договір може передбачати і інші обов'язки. Як правило, морський агент діє від імені і за рахунок судновласника, але може також діяти на користь іншої сторони договору, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не перешкоджає цьому (ст.116 Кодексу торгівельного мореплавання).

Обов'язки судновласника закріплені в ст.118 Кодексу торгівельного мореплавання. Так, судновласник (або інший довіритель) зобов'язаний: