Дипломная работа: Напрямки покращення агентського обслуговування клієнтури на прикладі агентства по комплексному

б) відшкодувати морському агентові будь-які витрати, здійснені їм від їх імені або з їх згоди;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень».

Крім того, в ст.118 Кодексу торгівельного мореплавання встановлено, що «в разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, поміщена їм з третьою особою, що діяла сумлінно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо лише третій особі не було відомо про таке обмеження».

Як випливає із ст.4 Кодексу торгівельного мореплавання, окрім вказаних норм, на взаємини морського агента і судновласника поширюються норми Цивільного кодексу України (ЦКУ) і Господарського кодексу України (ГКУ), присвячені представництву (гл.17 ЦКУ) і комерційному посередництву (гл.31 ГКУ). Характер стосунків, що виникають між морським агентом і судновласником при виконанні договору агентства, дозволяє кваліфікувати його як договір доручення (гл.68 ЦКУ).

Стосунки з судновласником морський агент, як правило, оформляє відповідним договором. Слід звернути увагу на форму договору, оскільки сторони незрідка «домовляються» шляхом обміну телексами, факсами або листами. Оскільки Кодекс торгівельного мореплавання не містить вимог до форми агентського договору, необхідно враховувати положення ст. 207, 208 ЦКУ, які встановлюють обов'язковість укладення оборудки між юридичними особами у письмовій формі з підписанням договору уповноваженими особами. Крім того, ст. 297 ГКУ визначає вимоги до вмісту агентського договору.

Згідно ст.6 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» у випадку якщо судновласник є нерезидентом, договір (що є зовнішньоекономічним) повинен полягати в простій письмовій формі, якщо інше не передбачене міжнародним і українським законодавством.

На практиці в «договірному листуванні» між морським агентом і судновласником можуть і не вказуватися міра повноважень агента, деякі істотні умови договору (ціна, термін дії) і інші умови, визначувані сторонами. Невиконання вимог про письмову форму договору в частині наявності підпису і друку не вабить визнання операції (по агентству судна) недійсною, окрім випадків, передбачених законом (частина перша ст. 218 ЦКУ). Відносно договору морського агентства законом прямо не встановлено визнання такого договору недійсним при недотриманні письмової форми. Проте в спірних ситуаціях морському агентові доведеться доводити в судовому порядку факт здійснення такої операції.

Щоб уникнути суперечок з податковими органами, пов'язаних із статусом морського агента (саме як агента, а не покупця і продавця послуг або товарів), необхідно оформляти угоду з судновласником з врахуванням вимог чинного законодавства до форми і вмісту договору. У договорі агентства повинні чітко визначатися права і обов'язки морського агента і судновласника, порядок взаємин з третіми особами, термін дії договору і умови його припинення, розмір винагороди агентові, порядок і терміни вистави агентом звітів судновласникові і тому подібне

На підставі ст. 2 і ст. 9 Закону України від 01.06.2000 №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» діяльність морських агентів не підлягає ліцензуванню.

За дорученням судновласника і відповідно до Кодексу торгівельного мореплавання і агентського договору морський агент, обслуговуючий судно, зобов'язаний сплачувати за рахунок судновласника офіційно встановлені збори по даному порту, а також оплачувати послуги і роботи, здійснені за замовленням капітана судна. На підставі рахунків (актів), виставлених за виконання для судна послуги, морським агентом складається звідний звіт, який прийнято називати дисбурсментським рахунком.

Дісбурсментський рахунок (disbursment’s account) – рахунок на дисбурсментські витрати по обслуговуванню судна, що здійснені агентом, але оплачувані за рахунок судновласника. Він є міжнародною формою документа, який містить перелік витрат судна при його обслуговуванні в порту [47, 91].

Для розрахунку дисбурсментського рахунку необхідно надавати наступні дані про судно, які повинні відповідати мірному свідоцтву (Tonnage Certificate):

- довжина між перпендикулярами LBP;

- ширина судна B;

- висота борта DM;

- максимальна осадка T;

- прапор судна;

- тип вантажу (для завантаження чи вивантаження);

- наявність підрулюючого пристрою.

При цьому в п.17 частині першої ст.42 Кодексу торгівельного мореплавання згадується про дисбурсментські витрати як про витрати, які здійснюються «відносно судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом».

Рахунок на витрати по обслуговуванню судна, вироблені агентом, але оплачувані судновласником.

Дісбурсментський рахунок завіряється капітаном судна. Цей рахунок пред'являється морським агентом для оплати судновласникові. Форма оплати дисбурсментського рахунку встановлюється за погодженням між морським агентом і судновласником.

Дісбурсментський рахунок має бути складений агентом сумлінно і кожен збір, послуга мають бути обґрунтовані підтверджуючими документами.

Дісбурсментський рахунок має дебетову і кредитову частину. У першу частину агент включає всі витрати по обробці і обслуговуванню судна, в іншу - нарахування на користь судновласника (знижки з тарифних ставок, фрахт, оплата судновласником робіт, виконаних силами екіпажа і інше). Окрім сплачених витрат агент включає в дисбурсментський рахунок агентську винагороду.

До дисбурсментскому рахунку додаються всі необхідні підтверджуючі документи (ваучери): оригінали рахунків фірм, що виконали конкретні роботи і послуги, квитанції за сплату портових зборів, заявки і розписки капітана, акти обліку часу стоянки, повернення капітаном наявних засобів агентові, таймшит та інші.

Ваучери не оформляються на суднові збори, які платяться по твердих ставках, і на агентську винагороду. Всі інші витрати мають бути підтверджені капітаном, його підписом на ваучері. Підпис капітана на ваучері має велике значення – вона є фактом виконання всього об'єму робіт і послуг.

При цьому слід пам’ятати, що тарифи на агентські послуги у відповідності до Наказу міністерства транспорту України № 711 від 15.12.2000р. «Про внесення змін і доповнень до Зборів і плат за послуги, що надают