Дипломная работа: Переклад термінів з галузі будівельної техніки

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:

визначити поняття "термін", "термінологія", "терміносистема" та "професіоналізм";

проаналізувати шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки;

розглянути словотворчі типи в термінології будівельної техніки;

описати тематичні групи термінів з галузі будівельної техніки;

проаналізувати труднощі та визначити прийоми перекладу термінологічних одиниць;

розробити практичні поради щодо перекладу термінів з галузі будівельної техніки;

укласти двомовний словник термінів з галузі будівельної техніки.

Науково-методологічна база: дослідження та праці вчених з термінології та перекладознавства.

Для досягнення мети в ході дослідження було використано такі методи дослідження: суцільна вибірка термінів з фахових текстів будівельної тематики та зі словників, етимологічний метод, компонентний аналіз, кількісний та дескриптивний методи, компаративний аналіз тощо.

Практична значущість даної роботи полягає у можливості використання результатів нашого дослідження для укладання двомовного словника термінів з галузі будівельної техніки, а також для проведення подальших досліджень галузевих терміносистем.

Апробація результатів випускної роботи відбулася під час виступу на науково-методичному семінарі кафедри теорії та практики перекладу.

Робота має таку структуру: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел та додаток.

Розділ 1 Термінологія будівельної техніки

1.1 Поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм"

Відомо, що говорячи про термінологію лінгвісти розрізняють: а) науку про терміни; б) фахову лексику в складі всіх слів мови або в) спеціальну лексику, котра обслуговує якусь певну галузь науки чи техніки [13, с.37].

Немає в лінгвістиці також і загально визнаної дефініції поняття "термін". Це зумовлено багатьма факторами. Термін є невід’ємним елементом певної системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між котрими існує обов’язковий та тривкий зв’язок. Таким чином, системність є одною з найважливіших умов існування терміна. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності [13, с.36-45].

Виробнича діяльність потребує безпосереднього спілкування людей, зайнятих у ній. Засобом цього спілкування, засобом обміну думками, засобом, що сприяє розвиткові тих чи інших галузей виробництва є єдина національна мова з її граматичною будовою, основним словниковим фондом та спеціальною, фаховою лексикою.

Виникнення і розвиток фахової лексики пов`язується зі спеціалізацією виробничої діяльності людей. Чим більше розвинена та чи інша галузь виробництва науки і техніки, тим більше вона має спеціальних термінів, тим багатша її термінологія [3, с.182-183].

Термінологічна лексика, яка є частиною словникового складу мови, все ж істотно відрізняється від загальновживаної. Більш того, деякі лінгвісти розрізняють також наукову й технічну термінологію. Так, Ж. Віньє та А. Мартен підкреслюють, що ця різниця зумовлена самими обставинами виникнення науки й техніки, оскільки техніка виникла, як результат довгої низки проб, які часто проводилися навмання, шляхом емпіричних пошуків ремісників та помилок; наука ж розвивалася своїм власним шляхом і, звільняючись від первинних містичних та релігійних уявлень, лише на початку 19-го століття завдяки своїм новим досягненням змогла надати нового імпульсу поширенню технічних знань. Тому "не можна вважати само собою зрозумілим, що наука і техніка належать до однієї і тієї ж галузі мислення і в мові можуть бути висловлені одними й тими самими лінгвістичними засобами… У кожному випадку мова використовує різні поняття і власні синтаксичні засоби" [9, с.11].

Разом з тим, слід визнати, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки ці дві сфери людської діяльності розвиваються паралельно, взаємодоповнюють, взаємозбагачують одна одну, що виявляється також у взаємопроникненні особливостей їх мов. Сьогодні вже є більш логічним стверджувати існування мови науки, в межах якої міститься мова техніки.

М. Зубков у своїй роботі зазначає, що наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Термін - це слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін.

Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття, тобто його зміст і межі [15, с.134].

Є.Г. Пиріков під терміном розуміє слово чи групу слів, яке має в межах окремої галузі чи спеціалізації конкретний і єдиний смисл, який виключає будь-яку можливість іншого розуміння чи тлумачення, яке б відрізнялося від розуміння, передбаченого автором [33, с.23].

Отже, в даній роботі, посилаючись на словник лінгвістичних термінів, під терміном ми розуміємо слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя тощо [39, с.306-307].

Специфіка термінів у тому, що вони однозначні у межах тієї термінологічної системи, в якій уживаються, не зв`язані з контекстом і стилістично нейтральні, наприклад: die Mörtelleitung - шланг будівельного розчину , der Mörtelsand - будівельний пісок та ін.

Науково-технічна термінологія - це широкий шар лексики, що інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими шарами словникового запасу мови, в першу чергу, із загальновживаною лексикою. Тому вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури і семантики є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики, в тому числі й перекладознавства.

Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики зародилася нова дисципліна - термінознавство, яка поступово уточнює свої самостійні функції на стикові декількох наук - лінгвістики, логіки й відповідних науково-технічних спеціальностей.

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів кілька вимог. Найважливіші з них:

термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

термін має бути систематичним;