Контрольная работа: Теорія і практика обчислення визначників

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ОБЧИСЛЕННЯ ВИЗНАЧНИКІВ

1. Основні поняття і теореми

Def. Нехай задано квадратну матрицю А n-го порядку з елементами aij , де i визначає номер рядка, j – номер стовпця і при цьому через хj позначені стовпці матриці А, тобто

і .

Визначником(det A)квадратної матриці А зі стовпцями хj називається функціонал j(х1 , х2 , … , хn ) щодо стовпців цієї матриці, який:

а) лінійний за кожним з аргументів (полілінійний):

теорема обчислення визначник сума

j(х1 , …, aхi1 + bхi2 , … , хn ) = aj(х1 , … , хi1 , … , хn ) + bj(х1 , … , хi2 , … , хn );

б) абсолютно антисиметричний (антисиметричний по будь-якій парі аргументів): j(х1 , … , хi , … , хj , … , хn ) = –j(х1 , … , хj , … , хi , … , хn );

в) підкоряється умові нормування:

.

Тоді, з огляду на загальний вигляд полілінійного антисиметричного функціонала, маємо:

а б

Рис. 1

, (1)

де N(j1 j2 … jn ) – кількість безладів у перестановці .

Говорять, що в перестановці мається безлад, якщо jk > jm і k < m.

З формули (1) для визначника другого порядку одержуємо .

Визначниктретього порядку дорівнює сумі шести (3! = 6) доданків. Для побудови цих доданків зручно скористатися правилом трикутників.Добуток елементів, що розташовані на головній діагоналі, а також добутки елементів, що є вершинами двох трикутників на рис. 1а, беруться з множником +1, а добуток елементів, що розташовані на побічній діагоналі, а також добутки елементів, що є вершинами двох трикутників на мал. 1б, беруться з множником –1, тобто


Властивості визначників:

1°. det A = det AT . З цієї властивості випливає, що рядки і стовпці визначника рівноправні. У силу цього всі властивості, сформульовані для стовпців, можуть бути сформульовані і для рядків визначника.

2°. Якщо один зі стовпців визначника складається з нульових елементів, то визначник дорівнює нулю.

3°. Загальний множник у стовпці визначника можна виносити за знак визначника.

4°. Якщо у визначнику поміняти два стовпці місцями, то визначник змінить знак.

5°. Визначник, що має два рівних стовпці, дорівнює нулю.

6°. Якщо стовпці визначника лінійно залежні, то визначник дорівнює нулю.

7°..

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--

К-во Просмотров: 298
Бесплатно скачать Контрольная работа: Теорія і практика обчислення визначників