Курсовая работа: Метафора у поетичному мовленні Ліни Костенко

Смуток нащадків – як танець бджоли ,

танець бджоли до безсмертного поля.

(„Затінок, сутінок, день золотий”)

Великі зорі в пам’яті планети

Холодні пащі первісних печер...

(„Летючі катрени”)

Так це ж не всі. Все військо і не знало.

Та ще й вночі. Це купка тих старшин .

(„Дума про трьох братів неазовських”)

Аналіз метафор – генетичних конструкцій показує, що вони функціонують в контекстах, як поширені, емоційно навантажені назви предметів, ситуацій, ознак, протиставлюваних логічно-понятійним структурам. Метафора виступає другою назвою певного предмета, явища, події. При цьому нове найменування завжди припускає елемент зіставлення, відображає процес перенесення ознак. В цьому процесі актуалізуються або первинні, або вторинні значення слів – компонентів словосполучення.

Генитивні конструкції з метафоричним значенням – розповсюджене явище в сучасній поезії. В торах майстрів художнього слова вони відзначаються новизною й оригінальністю, у них відображається уміння переосмислювати явища навколишнього середовища і цим сприяти естетичному збагаченню поетичного мовлення [17, с.15].

Розглянемо способи метафоризації ознак, виражених формою прикметника. Прикметникові порівняно з іншими частинами мови властиво перш за все визначити той чи інший предмет, явище, називаючи якісні ознаки. В метафоричному словосполученні прикметник виконує функцію метафоризуючого компонента, підпорядкованого логічним валентним зв’язкам іменника і який в залежності від цього компонента змінює свою семантику, наприклад:

Виходжу в сад , він чорний і худий ,

йому вже ані яблучко не сниться.

(„Виходжу в сад...”)

Прикметники чорний і худий передають семантичні відтінки таких ознак, як зів’ялий , мертвий . Переносне використання прикметників у вище наведеній строфі сприяє тому, що якісна ознака сприймається в багатьох аспектах, поглиблюючи асоціативні зв’язки слова – носія ознаки.

Джерелом метафоризації прикметника виступають поняття фізичних ознак предмета, явищ, особливості психічних процесів:

Смуток нащадків – як танець бджоли,

танець бджоли до безсмертного поля .

(„Затінок, сутінок, день золотий”)

... то раптом ця осіння хуртовина

***

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка сумна й красива хуртовина .

(„Двори стоять у хуртовині айстр”)

Марнували літечко, марнували.

А тепер осінні вже карнавали .

(„Марнували літечко, марнували”)

Якісь красуні, всупереч вікам,