Курсовая работа: Метафора у поетичному мовленні Ліни Костенко

(„І засміялась провесінь”)

Двигтить місточок у дві дошки!

– Не бійтесь, куме, іще трошки!

(„Ішли музики із весілля”)

Серед простих метафор виділяються структури, що складаються з двох іменників (генитивна конструкція), з іменника й дієслова, з іменника й прикметника. Порівняймо:

Голос криниці , чого ж ти замовк?

Руки шовковиць , чого ж ви заклякли?

(„Затінок, сутінок, день золотий”)

А поки що – ні просвітку, ні дня.

Світ мене ловить , ловить ... доганя !

(„Ой ні, ще рано думати про все”)

Дорога і дорога лежить за гарбузами.

І хтось до когось їде тим шляхом золотим .

(„Українське альфреско”)

На семантичному рівнім компоненти ядра простої метафори підпорядковуються законам сумісності за змістом.

В ускладнених метафорах один чи два компоненти збагачуються за рахунок нових слів того ж самого семантичного плану:

Уже й зникало сонце за горбами –

сад шепотів пошерхлими губами

якісь прощальні золоті слова

(„Виходжу в сад...”)

Душа задивиться в туман

і марить обрисами літа.

(„Марнували літечко, марнували”)

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

Сьогодні осінь похлинулась димом .

(„Хай буде легко. Дотиком пера”)

В ускладнених метафоричних структурах відбувається розгортання семантики одного чи обох компонентів ядра. Так, в метафорі „Душа задивиться в туман ...” („Марнували літечко, марнували”) словосполучення душа задивиться ускладнюється завдяки уточненню в туман , що розвиває, посилює семантику дієслова задивиться . Крім того, це уточнення повертає семантиці цього дієслова пряме значення, підкреслюючи ефект неочікуваної сполучуваності слів душа задивиться .

Часто метафорична структура ускладнюється завдяки означальної функції прислівника, який семантично залежить від обох компонентів ядра, а синтаксично від метафоризуючого дієслова, наприклад:

Навколо нього час лежав навалом .