Курсовая работа: Методика використання лекційно-семінарської системи в аграрних технікумах і коледжах при вивченні дисциплін економічного профілю
—синхронізації змісту матеріалу, що викладається, з відповідними навчальними посібниками, підручниками, інструкціями та засобами наочності;
—простого, природного, емоційно насиченого і науково ґ викладу змісту лекції;
—конспектування основних положень лекції як її обов'язкового елемента;
—урахування групових та індивідуальних інтересів учнів тощо.
1.2 Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв'язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують.
Умовно можна сказати, що семінар — це творче поєднання позитивних властивостей бесіди й дискусії, але на більш високому методичному, науковому й теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість суб'єктів учіння. Проводиться, як правило, зі студентами, які мають відповідну підготовку й досвід самостійного вивчення складних науковихі практичних проблем.
Для забезпечення дієвості семінару рекомендується дотримуватися .вищевикладених рекомендацій і побажань щодо проведення бесіди й дискусії.
Ефективність семінару залежить від попередньої роботи педагога (організаційно-технічний, теоретичний і методичний напрями якої найбільш оптимальні) й студентів, їх активної і творчої взаємодії. (Додаток 4)
Готуючись до семінару ми:
—складаємо плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;
—опрацювуємо методичні вказівки для студентів;
—аналізуємо дидактичні, виховні і методичні підсумки попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;
—вивчаємо рівні ознайомленості студентів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;
—організовуємо індивідуальні і колективні консультації з студентами;
—надаємо допомогу студентам у самостійній роботі з літературою;
—підготовлюємо виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;
—проводимо інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;
— готуємо місця проведення семінару тощо.
Готуючись до семінару, студенти повинні:
—ознайомитися з планом семінару, основною і додатковою літературою;
—розробити проблеми, які вимагають додаткового вивчення; —визначити план підготовки до семінару; —отримати консультації у керівника семінару; —занотувати основні положення, що стосуються розв'язання навчальної проблеми;
—підготувати реферати, доповіді тощо.
Слабка або недостатня підготовка будь-якої сторони не сприяє досягненню навчальної та виховної мети і взагалі може спричинити неуспіх усього заняття. Педагогу необхідно звернути особливу увагу на цей аспект. Можна сказати: якою була підготовка до семінару — таким буде результат.
Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції — пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію — контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування учнями програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.
Отже, семінар — це основний вид занять для поглиблення і закріплення знань, формування переконань та розвитку особистості учня.
Можемо виділити основні вимоги до семінару:
• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;
• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;