Курсовая работа: Особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах

Якщо дієслова, перераховані в пункті 2, стоять у пасивного стані, то після них вживається інфінітив з часткою to:

e.g. Не was heard to lock the door. - Чули, як він замикав двері.

3. Після виразів: had better краще б, would rather, would sooner вважав за краще б і деяких інших:e.g. Не said he would rather stay at home. - Він сказав, що він вважав за краще б залишитися вдома.

В англійській мові формальною ознакою інфінітива є частка TO - to come, to read, to go, тоді як український інфінітив характеризується суфіксами -ти, -ть, -тись, -тися. Суфікс –ти завжди додається до основи, яка закінчується на приголосний - везти, бігти, і суфікс –ть, також як і суфікси -тись, -тися, можуть додаватися до основи, яка закінчується або голосну або на приголосну - їхати/їхать, сіяти/сіять.

Відрізняють також український та англійський інфінітиви ще й за його категоричним значенням.

English versus Ukrainian Infinitive
Verbal	English	Ukrainian
Infinitive Nonprogressive	active: to ask; passive: to be asked; active: to ask somebody perfect: to have asked somebody passive: to have been asked by smb.	активний: запитувати пасивний: бути запитаним недоконаного виду: лить, цвісти, їсти; доконаного виду: збити, зацвісти, відцвісти, поспати, попоїсти
Progressive infinitive	active: to be asking somebody perfect: to have been asking somebody	не існує не існує

Таким чином, інфінітив в англійській мові має кілька форм, з яких тільки дві мають відповідності в українській мові - Іndefіnіte Іnfіnіtіve Actіve (to ask-питати, запитувати) і Іndefіnіte Іnfіnіtіve Passіve (to be asked-бути запитуваним). Для інших форм інфінітива в українській мові немає відповідних форм, і вони не можуть перекладатися на українську мову ізольовано, тобто поза реченням. Continuous Infinitive (to be asking) вживається у значенні питати в який-небудь визначний момент, Perfect Infinitive (to have asked - питати, спитати до якого-небудь моменту), Perfect Continuous Infinitive (to have been asking - питати впродовж відрізка часу, попередньому якому-небудь моменту), і Perfect Infinitive Passive (to have been asked– бути запитуваним до якого-небудь моменту). [8, с. 243]

Ті форми інфінітиву, які не мають своїх відповідників в українській мові, становлять для перекладача проблему перекладу.

1.4 Синтаксичні функції інфінітиву

Інфінітив або інфінітивна група (тобто інфінітив із залежними від нього словами) може виконувати в реченні функцію будь-якого члена речення чи входити до складу будь-якого члена речення. Функції інфінітива (або інфінітивної групи) в реченні наступні:

1) Підмет:

e.g. Тo smoke is bad for health. - Курити шкідливо для здоров'я.

Інфінітив або інфінітивна група, яка слідує після безособових зворотів типу it is necessary, it is possible, виконує функцію підмета:

e.g. It was necessary to do something - Необхідно було щось зробите

2) Частина простого присудка у сполученні з допоміжними дієсловами:

e.g. "І do not know anything about it. When did you hear that?" - "Я нічого не знаю про це. Коли ви це чули? "

3) Частина складеного дієслівного присудка в сполученні з модальними дієсловами і з такими дієсловами, як to begin, to start, to continue, to end, to stop, to want, to decide, to intend і т. п., що виражають початок, продовження або кінець дії, або відношення особи, вираженого підметом, до дії, вираженої інфінітивом:

e.g. My watch began to gain, it gained faster and faster day by day. - Мій годинник почав йти вперед і поспішати все більше і більше з кожним днем.

Інфінітив є частиною складеного дієслівного присудка у реченнях, що містять " Суб'єктний Інфінітивний зворот":