Лабораторная работа: Пробні уроки

5. Стояла пізня осінь 1912 року. Вулицями Кракова до вокзалу йшов зажурений чоловік, професор Краківського університету. (Богдан Леп-кий.)

6. Створив цілу серію історичних творів про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. (Адріан Кащенко.)

7. Його назвали Великим Каменярем. (Іван Франко.)

8. Був заарештований за участь у таємній політичній організації (Кирило-Мефодіївському братстві) та за революційну поезію. 10 років провів на засланні. (Тарас Шевченко.)

ТУР IIНайкращий знавець теорії літератури

1. Пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події в житті українського народу. (Дума.)

2. Вид ліро-епічного твору, в якому відображені героїчні або незвичайні, фантастичні події переважно трагічного характеру, відтворені гострі переживання дійових осіб. (Балада.)

3. Ритмічна будова окремого вірша або віршів того чи того поета. (Ритміка, або ритмомелодика.)

4. Повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. (Стопа.)

5. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі. (Хорей.)

6. Двоскладова стопа з наголосом на другому складі. (Ямб.)

7. Допоміжна стопа з двох ненаголошених складів. (Пірихій.)

8. Поетичний вислів, який розкриває особливість одного предмета чи явища через перенесення на нього ознак і властивостей іншого предмета на основі подібності. (Метафора.)

9. Вид метафори, який ґрунтується на кількісній заміні понять; найчастіше це заміна багатьох предметів одним, вживання однини замість множини. (Синекдоха.)

10. Один з основних літературних родів, у творах якого зміст розкривається у формі авторської логічної розповіді про події, що вже відбулися. (Епос.)

11. Великий за обсягом епічний твір, де докладно розповідається про події з життя кількох дійових осіб, належить до середнього епічного жанру. (Повість.)

12. Подія чи ланцюг пов'язаних між собою подій, зображуваних автором, у процесі розвитку яких розкривається зміст твору і характери персонажів. (Сюжет.)

13. Ритмічно-інтонаційна пауза, яка ділить довгий віршовий рядок на частини і надає йому чіткішого ритмічного звучання. (Цезура.)

14. Група віршованих рядків, віршова сполука, що об'єднується змістом, розміром та римуванням і повторюється у творі. (Строфа.)

15. Давня назва коротких повчальних алегоричних оповідань з чітко висловленою мораллю. (Притча.)

16. Трискладова стопа з наголосом на першому складі. (Дактиль.)

17. Трискладова стопа з наголосом на другому складі. (Амфібрахій.)

18. Трискладова стопа з наголосом на третьому складі. (Анапест.)

19. Будова літературного твору, розташування в певній послідовності та взаємозв'язку всіх його частин, розгортання подій, групування та розташування персонажів. (Композиція.)

20. Невеличкий розповідний твір з несподіваним фіналом переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа. (Новела.)

21. Єдинопочаток, повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф і речень. (Анафора.)

22. Перестановка слів у поетичному тексті задля увиразнення змісту їх, порушення узвичаєного порядку слів відповідно до логічних, ритмічних та стилістичних вимог з метою надання вислову нового відтінку. (Інверсія.)

23. Ліричний вірш-роздум, у якому в невимушеній формі автор веде розмову з читачем про складні філософські та життєві проблеми людського буття.'(Медитація.)

ТУР IIIНазви твір і його автора