Реферат: Математичне програмування в економіці
Оптимальний план х* = (0; 0,6; 0,4); Z* = 2,4.
Тема 2. Загальна задача лінійного програмування та деякі з методів її розв’язування
У загальному вигляді розв’язання задачі математичного програмування майже неможливо. Найдосконало вивчені задачі лінійного програмування. Це пояснюється тим, що більшість реальних економічних моделей зводиться до задачі лінійного програмування, внаслідок чого і методи розв’язку задач лінійного програмування найбільш розвинені.
Загальною задачею лінійного програмування зветься задача знаходження максимального (мінімального) значення функції
n
Z = S Cj ´ Xj ,
j =1
( Z = С0 + С1 Х1 + С2 Х2 + . . . + С n Х n );
За умов функціональних обмежень:
n
S aij xj £ bi , де і = 1,2, . . . , k;
j =1
а11 х1 + а12 х2 + . . . + a1 n xn £ b1 ,
а21 х1 + а22 х2 + . . . + a2 n xn £ b2 ,
аk1 х1 + аk2 х2 + . . . + akn xn £ bk ,
n
S aij xj = bi , де і = k +1, k + 2, . . . , m;
j=1
ak+1;1 x1 + ak+1;2 x2 + . . . + ak+1;n xn = bk+1 ,
ak+2;1 x1 + ak+2;2 x2 + . . . + ak+2;n xn = bk+2 ,
am;1 x1 + am;2 x2 + . . . + am;n xn = bm
нефункціональних обмежень:
xj ³ 0 , де j = 1,2,3,. . . n;
а також aij ; bi ; cj – задані постійні величини, а ще k £ m.
Цільову функцію можливо оптимізувати на “max”, або на “min” – це не є принципово, бо у точці х* функція Z = f (x*) – досягає мінімуму, а функція Z = - f (x*) – досягає максимуму. Таким чином ми завжди можемо мінімізувати цільову функцію, не втрачаючи загальності підходу.
Цільова функція та усі функціональні обмеження , як ми вже бачили, мають лінійну форму відносно невідомих xj , що і дає цій задачі математичного програмування назву – лінійне програмування.
Невідомі, які присутні у лінійній моделі, відповідно нефункціональним обмеженням невід’ємні, що теж не обмежує загальності підходу, бо є можливість завжди перепозначити
xj = - (xj )- , де (xj )- - від’ємне.
В залежності від вигляду функціональних обмежень (нерівності або рівності) загальну задачу лінійного програмування поділяють на: