Шпаргалка: Интегралы, дифуры, матрицы
На практиці ф-ії u(x) та v(x) рекомендується вибирати за таким правилом: при інтегруванні частинами підінтегральний вираз f(x)dx розбивають на два множники типу udv, тобто f(x)dx=udv; при цьому ф-ія u(x) вибирається такою, щоб при диференціюванні вона спрощувалася, а за dv приймають залишок підінтегрального виразу, який мітить dx, інтеграл від якого відомий, або може бути просто знайдений.
Деякі типи інтегралів і їх заміни:
v(x):
де Р(х) – многочлен, Q(x) – алгебраїчна ф-ія.
6. Метод підстановки
Мета – перетворити інтеграл до такого вигляду, який простіше інтегрувати.
Теорема. Якщо f(x) – неперервна, а x=j(t) має неперервну похідну, то:
Наслідок.
7. Метод безпосереднього інтегрування
В цьому методі використ. формула
варіанту заміни змінної, але саму змінну не записують (роблять усно) При цьому використовують операцію внесення ф-ії під знак диференціала.
Через це, якщо: , то:
Під знак диференціала можна вносити будь-який сталий доданок – значення диференціалу від цього не зміниться.
8. Інтегрування раціональних ф-ій
Означення: Відношення двох многочленівназивається раціональним дробом.
Означення: Раціональний дріб правильний, якщо степінь многочлена в чисельнику менший степеня многочлена в знаменнику, тобто n<m. Якщо ж n³m, то дріб неправильний.
Найпростіші раціональні дроби (4 типи):
1. 2. 3. 4.
де k³2, kÎN, D=p2 -4q<0
Теорема: Будь-який правильний раціональний нескоротний дріб можна представити у вигляді скінченого числа найпростіших дробів використовуючи такі правила:
1) Якщо Qm (x)=(x-a)k ×gm-k (x), то:
2) Якщо Qm (x)=(x2 +px+q)k ×gm-2k (x), то: