Курсовая работа: Улаштування та експлуатації колії

Dt = t_пр + t_вп , (3.26)

де t_пр – час на проходження машини на станцію, t_пр = 13 хв;

t_вп – час на відкриття перегону, t_вп = 5 хв.

Згідно формули 3.26 отримаємо:

Dt = 5+ 13 = 18 (хв).

Згідно формули 3.15 отримаємо:

t_з = 11 + 5 + 7 + 10 + 18 = 51 (хв).

t_з = 20 + 10 +18 =48 (хв).

Таким чином приймаємо t_з = 51 хв.

Згідно формули 3.3 отримаємо:

t_н = 65 + 96 + 51 =212 (хв).

3.3 Побудова графіка основних робіт у “вікно”

На горизонтальній осі координат відкладається відстань фронту робіт 1_ф = 1250 м, на вертикальних осях – час, хв.

Масштаби:

- горизонтальний: 100 м в 1 см;

- вертикальний: 1 мм – 1 хв.

Інтервали часу між початками суміжних робіт, які виконуються після роботи укладального поїзда, визначаються таким чином.

Інтервали часу між початками укладання колії та зболчуванням стиків t₅ і початками зболчування та рихтування t₆ дорівнюють відповідним інтервалам між закінченнями цих робіт, оскільки ці роботи виконуються зі швидкістю укладального поїзда.

Протягом інтервалу часу t₇ між початком роботи бригади з рихтування колії і початком роботи хопер-дозаторного состава, бригада з рихтування, яка працює зі швидкістю укладального поїзда, повинна віддалитися на відстань 1₆ .

Тоді:

. (3.27)

Згідно формули 3.27 отримаємо:

.

Хопер-дозаторний состав, який на початку фронту робіт рухається зі швидкістю укладального поїзда, повинен пройти відстань 1₇ протягом інтервалу t₈ . Отже:

. (3.28)

Згідно формули 3.28 отримаємо:

.

Інтервал t₁ ´ від початку “вікна” до закінчення роботи бригади з розболчування стиків визначається як: