Курсовая работа: Улаштування та експлуатації колії

t - час на заготовку і укладання рейкових рубок.

Інтервал часу t₅ ´ між закінченням роботи укладального поїзда і бригади зі зболчування стиків визначається за формулою:

, (3.16)

де 1₄ – відстань, на якій бригада повинна зболтити стики після укладання останньої ланки:

1₄ = 1_гол + 50 + 1_л , (3.17)

де 1_гол – довжина головної частини укладального поїзда, яка складається з довжини укладалбного крана та платформ, на яких є запас пакетів ланок для безперервної роботи укладальника:

1_гол = 1_ук + 3×1_пл . (3.18)

Згідно формули 3.18 отримаємо:

1_гол = 20 + 3×15 = 65 (м).

Згідно формули 3.17 отримаємо:

1₄ = 65 + 50 + 25 = 140 (м).

Згідно формули 3.16 отримаємо:

(хв).

Інтервал t₆ ´ - час між закінченнями робіт зі зболчування стиків і рихтуванням колії, необхідний для забезпечення технологічної відстані між бригадами, t₆ ´ = 5 хв.

Хопер-дозаторний состав, який рухається наприкінці фронту робіт з робочою швидкістю V_хдс = 4 км/год, повинен вивантажити протягом інтервалу t₇ ´ баласт на дільниці 1₆ , довжина якої визначається з урахуванням організації роботи укладального поїзда. Для того, щоб швидше приступили до роботи бригади, які зболчують стики і рухають колію (скорочуя тим загальну тривалість “вікна”), укладальний поїзд поділяється на головну і живильну частини. Упроміжку між частинами поїзда працюють бригади, які зболчують стики та рихтують колію.

Інтервал t₇ ´ можна визначити за формулою:

, (3.19)

де 1₆ – довжина дільниці на якій необхідно вивантажити баласт;

V_хдс – робоча швидкість хопердозаторного склада, V_хдс = 4 км/год.

Між головною та живильною частинами курсують мотоплатформи, які доставляють до головної частини пакети нових ланок.

Тоді відстань 1₆ визначається як:

1₆ = 1_бр + 1_ж + 100 , (3.20)

де 1_бр – дільниця, яку займає бригада з рихтовки, 1_рих = 100 м;

1_ж – довжина живильної частини укладального поїзда;

100 – сума інтервалів безпеки між бригадою з рихтовки, живильною частиною та хопер-дозаторним составом.

Довжина живильної частини укладального поїзда:

1_ж = 1_уп – 1_гол , (3.21)

де 1_уп – довжина укладального поїзда, яка дорівнює довжині розбирального поїзда, 1_уп = 1_рп = 350 м;

Згідно формули 3.21 отримаємо: