Реферат: Досвід стабілізаційних стратегій у нестабільних економічних системах і його значення для України

допомогою властивих їй регулюючих засобів.

Таке визначення дозволяє розуміти економічну стабілізацію не як стан,

а як стратегічний процес, що полягає у наближенні до економічної

стабільності. Цей процес має значну тривалість. Із розглядуваних країн

лише ті, що втратили стабільність внаслідок другої світової війни,

можуть сьогодні бути охарактеризовані як такі, що вийшли з розряду

нестабільних економічних систем. У інших країнах процес стабілізації

триває.

Відповідно повинні формулюватися і критерії стабілізації. Як

продемонстрував досвід, ними не можуть виступати зниження до певної,

заздалегідь визначеної величини темпів інфляції, коливань курсу

національної валюти, збалансування дефіциту бюджету чи платіжного

балансу. Критерієм може бути лише посилення дії ринкових регуляторів,

і для кожного конкретного стану економічної системи існує свій,

індивідуальний, рівень макроекономічних показників, за якого система

отримує здатність до саморегулювання.

Отже, стабілізація є комплексним поняттям, що враховує стан усіх без

винятку складових економічної системи. За умови визначення економічною

політикою держави критерієм стабілізації недостатню кількість

конкретних економічних показників неминучим є наростання

макроекономічних диспропорцій. Так, в Україні протягом останніх років

здійснювалася політика грошово-фінансової стабілізації, було досягнуто

низьких показників інфляції та стійкого високого курсу гривні. Однак

нині спостерігається глибока криза фінансів підприємств, 50%* яких у

1997р. були збитковими, різке погіршення структури грошової маси,

майже половина якої представлена готівкою, збільшення внутрішнього

боргу, не наголошуючи вже на перманентному спаді виробництва.

Досягнення локальної стабільності (наприклад, грошової) є неодмінною

складовою стратегії економічної стабілізації, проте має розглядатися