Реферат: Досвід стабілізаційних стратегій у нестабільних економічних системах і його значення для України

зовнішньоторговельного балансу за рахунок інших завдань економічної

стабілізації. У НІК, насамперед третьої "хвилі", завдання залучення

3mngelmhu інвестицій та збільшення зовнішньоторговельного обороту

набуло властивостей стратегічного напряму. Це у другій половині 90-

хроків зумовило низький рівень економічної безпеки цих країн. Водночас

побудова збалансованої структури економіки відійшла у їхніх

стабілізаційних стратегіях на другий план.

У перехідних суспільствах відбуваються значні зрушення у структурі

суспільної системи, що викликає порушення і в економічній стратегії. У

більшості з них слід говорити передусім про недостатню визначеність

стратегічної мети. Оскільки за останню ставився перехід до ринкової

економіки, принижувалася роль економічної стратегії, що полягала

здебільшого у політиці лібералізації. У стратегіях за умов

переростання лібералізації цін, зниження бюджетного дефіциту,

антиінфляційної політики, приватизації державної власності у

стратегічні напрями відбувалося суттєве погіршення показників

економічної безпеки. Адже ці завдання мають сенс лише як складові

пакету заходів економічної стратегії, що засвідчив досвід НІК або

економік повоєнної відбудови. Тому і в Україні, де характеру

стратегічних напрямів набули антиінфляційна політика, мінімізація

бюджетного дефіциту та стабілізація валютного курсу, спостерігається

тривалий економічний спад та розпад тих складових економічної системи,

що не входять до зазначених напрямів, насамперед власне виробничого

комплексу. Стабілізаційна стратегія у перехідних економіках була

успішною передусім у країнах, де держава залишила за собою роль

головного реформатора або повернула її (Польща, Угорщина, Чехія,

Китай), координуючи та контролюючи процеси економічної трансформації.

Структурованість економічної стратегії передбачає також наявність

розвинених суб'єктів та об'єктів економічної стратегії. Тому слід