Реферат: Досвід стабілізаційних стратегій у нестабільних економічних системах і його значення для України

до постійного погіршення становища підприємств, перешкодило створенню

нових ефективних приватних власників. Отже, стратегія економічної

стабілізації реалізовувалася без попереднього забезпечення суб'єктної

бази цієї стратегії. За таких умов переслідування економічним

qsa'єктом власних інтересів може набувати руйнівного для суспільства

характеру, що й продемонстрував досвід країн Латинської Америки,

Центральної та Східної Європи і України.

У контексті економічної безпеки відповідно можна визначити категорії

економічної безпеки держави та економічної безпеки приватних

економічних суб'єктів. Економічна безпека держави як категорія вищого

порядку має виступати у цій діалектичній парі визначальною саме тому,

що її підтримання неможливе без належного рівня економічної безпеки

економічних суб'єктів. Ефективною може визнаватися лише така

економічна стратегія держави, що реально сприяє розвиткові дієвих

приватних економічних стратегій.

Політика економічної лібералізації та "шокової терапії" становить

значну небезпеку для приватних економічних суб'єктів, хоча і

встановлює видиму безпеку держави: низькі рівні інфляції, дефіцитів

бюджету та платіжного балансу. Як засвідчив досвід перехідних

економік, ці показники економічної безпеки держави при збереженні

несприятливої для розвитку національного виробництва економічної

політики є нетривкими. У разі "затягування" такої політики, як це

сталося, зокрема в Україні, можливе посилення антагонізму інтересів

держави, приватних економічних суб'єктів та населення, що є дуже

небезпечним для економічної та загалом національної безпеки держави.

Останнє наочно підтверджують численні громадські заворушення в країнах

Латинської Америки, події в Албанії, Болгарії тощо.

Виходячи з динамічності структури економічної стратегії, необхідною є

вимога щодо її послідовності. Адже у нестабільній економіці