Реферат: Досвід стабілізаційних стратегій у нестабільних економічних системах і його значення для України

безпеки, проте чотирирічний досвід економічного зростання поки що

недостатній для оцінки його стійкості. Для більшості країн Латинської

Америки та деяких перехідних економік, до яких відносяться майже всі

колишні радянські республіки, характерно збільшення насамперед

внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці.

Як зазначалося вище, для забезпечення ефективної економічної

стабілізації критично важливими є три головні характеристики

економічної стратегії: її структура, послідовність та інституційне

забезпечення.

Структура економічної політики у ринковій економіці визначається

структурою суб'єкта політики та теоретичною основою його діяльності,

рівнем розвитку ринкового середовища, інституційною структурою

суспільства, певними екзогенними чинниками. Структурованість

економічної стратегії передбачає наявність чітко визначеної та вірно

сформульованої мети, набору стратегічних напрямів, що виходять з

головних тенденцій розвитку економічної системи, стратегічних завдань

і пріоритетів, які, власне, покликані забезпечити стабілізацію та

економічне зростання, та відповідних їм заходів економічної тактики.

Досвід засвідчив, що країни із розвиненою структурою економічної

стратегії - Німеччина, Франція, Японія, Південна Корея, Тайвань, Китай

- мали найбільший успіх. У цих державах завдання та напрями

економічної стратегії було чітко підпорядковано стратегічній меті -

стабілізації економіки та забезпеченню економічного зростання. Певні

диспропорції призводили до структурних суперечностей, інфляційних

тенденцій, хоча швидко були ліквідовані дією переважно властивих цим

системам ринкових важелів.

Натомість у ряді країн, розглядуваних у роботі, сталися значні

деформації структури економічної стратегії. Так, у Латинській Америці

вони вявлялися у надмірному одержавленні економіки, потім - у наданні