Реферат: Хлібозаготівельні кризи 19271929 рр
Упродовж тривалого терміну існування України як незалежної держави вчені,
політики, управлінці намагаються розв’язати найважливіше питання сучасності: чому
країна, що має потужні чорноземи, неабиякий науково-технічний потенціал і працьовите
населення, пасе задніх у низці країн з перехідною економікою? Спробуємо розглянути
цю проблему з точки зору історичної ретроспективи хлібозаготівельної політики 1927-
1929 років.
Значне розбалансування хлібного ринку у 1927-1929 рр. об’єктивно було
спричинене принциповими прорахунками державного керівництва в аграрній політиці і
кардинальними змінами його поглядів щодо перспектив непу, які зумовили негативне
ставлення сільських товаровиробників до хлібозаготівельної кампанії. Спочатку
поступове і обережне, а згодом активне і беззастережне підпорядкування соціально-
економічних процесів інтересам форсованого розвитку індустріальної бази
спровокувало категоричне несприйняття селянами нового більшовицького курсу, який
по суті майже не відрізнявся від політики воєнного комунізму у пожовтневий період і
свідчив про остаточно усталену традицію розв’язувати всі існуючі проблеми силовими
методами.
До арсеналу методів впливу на селянство була залучена система “надзвичайних
заходів”, до складу якої входили економічні, політичні і адміністративні заходи. Ця
система замовчувалася офіційними установами, центральне керівництво при нагоді
намагалося відмежуватися від неї і перекласти тягар відповідальності за її дію на
місцеву владу, але масштаби її застосування дозволяють надати означеним заходам
статус державної політики наприкінці 20-х років.
У свою чергу, хлібороби України з року в рік посилювали опір, надаючи перевагу
господарчим, суто економічним, а відтак пасивним з соціально-класової точки зору
формам боротьби за власні права. Поширеним стало індивідуальне скорочення
виробництва, зменшення посівних площ, використання посівного матеріалу з великими
домішками жита (суржиковий клин). Значне падіння частки товарного зерна сталося
внаслідок переорієнтації рільництва у бік вирощування малоцінних технічних культур,
масового розповсюдження на Півдні України так званих “житніх настроїв”, збільшення
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--