Реферат: Хлібозаготівельні кризи 19271929 рр

КП(б)У. У березні 1929 р. комісія Дніпропетровського ОПК виявила “загнивання”

верхівки Близнюківського району, де секретар РПК М.Головаш, голова райвиконкому

І.Кущ висловлювалися проти надмірної хлібоздачі [21, арк.18 ]. Їх підтримали три

партосередки, які розпочали агітаційну роботу серед селян за зниження заготівельного

завдання, а секретар Криштопільської парторганізації П.Тетерєв вказував на безліч

телефонних u1088 розмов між партійцями з приводу помилкової лінії щодо хлібозаготівель та

попереджав, зокрема, що “селяни не підуть за ними у разі війни” [21, арк.40 ]. Ще більш

відвертою була доповідь секретаря Слов’янського партосередку, який навів характерні

виступи комуністів: “Партія вже закатувала селянство!”, “Партійці перетворилися на

хлібозаготівельний апарат” [12, арк.19 ].

Центральні органи, зокрема апарат робітничо-селянської інспекції (РСІ), уважно

пильнували й відстежували такі випадки, не залишаючи їх без відповідних наслідків. До

кінця 1929 р. під час чистки низового апарату, що охоплювала 440 районів, було

перевірено понад 117 тис. службовців, з яких звільнили 14205 чол. (12%). Головними

мотивами звільнення у той час були такі (дані з 20 округів, загальна кількість звільнених

– 9214 чол.): за зв’язок з куркульсько-непманським елементом – 18,8%, за викривлення

класової лінії у роботі – 25,7%, за бюрократизм і тяганину – 13,1%, за шкідництво і

антирадянську діяльність – 19,5%, за безгосподарність, хабарі та розтрати – 19,5%, як

лжеспеціалісти – 14,7%. Під час хлібозаготівельної кризи навіть пасивність низового

апарату кваліфікувалась як тяжкий злочин. Органами ДПУ, приміром, тільки у першій

половині листопада 1928 р. на тлі боротьби з “дефектами хлібозаготівель” було

виявлено і передано до прокуратури за недбалість 44 справи на голів місцевих

споживспілок та 38 справ на керівництво сільгосптовариств [20, арк.10 ]. У ході

“врегулювання хлібного ринку” органами ДПУ з 15 листопада по 15 грудня 1928 р. були

викриті, опрацьовані та передані до окрпрокуратур для притягнення до відповідальності

матеріали на 320 місцевих працівників, які виявляли пасивність щодо здійснення

генеральної лінії партії. З них у системі сільгоспкооперації працювало 78 чол., у

споживчих спілках селян – 92 чол., в кустарній промисловості – 24 чол., у низовому

радапараті – 126 чол. [20, арк.48 ].