Реферат: Хлібозаготівельні кризи 19271929 рр
тенденцію колгоспів і радгоспів продавати вироблену продукцію на ринку: “Невеликі
радгоспи торгують своїм хлібом на базарах, а з колгоспами такі випадки ще частіші. У
Зінов’ївському окрузі 22 колгоспи заявили, що хліба не можуть здати”. У цей час в
Дніпропетровському окрузі на 1 вересня 1929 р. виконання плану контрактації
колгоспами складало тільки 42%.
З цього приводу окруповноважений з хлібозаготівель М.Бро заявляв: “Хліб від
соціалістичного сектору отримати складніше, ніж від одноосібників”. Його підтримав
голова правління сільськогосподарської коопспілки округу О.Рубін, який розповідав про
взаємні перевірки членів кооперації, факти приховування хліба активістами та спроби
ввести владу в оману, коли “актив з гармошкою, балалайками, червоними прапорами та
гаслами складає обоз – 20 прапорів і обмаль хліба” [21, арк.7-8 ].
Значний опір чинила низова ланка радянського та партійного апарату під час
доведення хлібозаготівельних завдань. Голови колгоспів, сільрад, секретарі
партосередків, голови райвиконкомів та секретарі райкомів, тобто безпосередні
виконавці політичного курсу партії і держави, добре розуміли, що, з одного боку,
виконання державного плану за будь-яку ціну було першою заповіддю і першочерговим
завданням кожного керівника. З іншого ж боку, за нереальності хлібозаготівельних
завдань їх реалізація була досить проблематичною. Зрештою голови сільрад, колгоспів і
радгоспів перетворювалися на заручників влади: за низькі показники u1074 вся
відповідальність була покладена на них, що означало в кращому випадку звільнення з
роботи і виключення з партії, а в гіршому – арешт і катівні ДПУ. Ось чому нерідко
місцеві керівники наполегливо відмовлялися від прийняття планів і вимагали їх
зменшення. Свої відмови вони, як правило, пояснювали тим, що плани нереальні, а тому
виконати їх неможливо. Так, на нараді по забезпеченню хлібозаготівель
Близнюківського району Дніпропетровського округу у січні 1929 р. секретар
Криштопільського партосередку заявив: “Хлібозаготівлі спустошують сільське
господарство”, а голова комуни ім. К.Маркса доводив, що “порівняно з посівом
заготівельні завдання надто великі” [18, арк.128 ]. Низка партактивістів Баштанського
району Миколаївського округу також вважала нереальними заготівельні плани.