Реферат: Хлібозаготівельні кризи 19271929 рр

наприклад, був відданий під суд голова Варварівської сільради Миколаївського u1086 округу

М.Коваленко після виступу проти насильницького вилучення збіжжя та майна з тих

господарств, що мали змогу сплатити головні податки [16, арк.5 ]. В цей же час був

заарештований голова Новомихайлівського споживчого товариства Запорізького округу

І.Гріцаченко, який агітував селян не здавати хліб за безцінь, бо зерно приймають в

кооперації по 70 коп. за пуд, а у місті на ринку воно коштувало 3 крб. [15, арк.221 ].

Комісія сприяння хлібозаготівлям Близнюківського району на Дніпропетровщині у січні

1929 р. порушила клопотання про звільнення з посади та передачу до суду справ на

голів Новоруської, Якимівської, Путятинської, Софіївської, Дягівської та Олексіївської

сільрад за мляве стягнення боргів по хлібоздачі [18, арк.128 ].

Влада не знайшла “порозуміння” й з членами колективних господарств –

головними провідниками більшовицького аграрного курсу. Колгоспи і радгоспи у

другій половині 20-х років посідали незначне місце у виробництві сільгосппродукції,

але на них припадала більша частка державних кредитів, вони у першу чергу

забезпечувалися реманентом, сортовим насінням, племінною худобою, тракторами. За

державні кошти проводилося землевпорядкування цих господарств, їм виділялися кращі

землі, ділянки лісу тощо. Влада мала відверто прагматичну мету – поставити колективні господарства в економічну залежність від держави та гарантувати здачу хліба за

директивними цінами. Але ринкова кон’юнктура спонукала сільський актив до інших

кроків. У спецзведенні ДПУ про недоліки хлібозаготівель у січні 1928 р. говорилося про

негативний вплив на одноосібні господарства з боку членів кооперативів, які стримують

здачу збіжжя і вичікують підвищення цін. Приміром, член правління Миколаївського

сільгосптовариства на Сумщині І.Лісовенко, відповідальний за організацію

хлібозаготівель, приховував 1500 пуд. лишків зерна [20, арк.1 ]. На Дніпропетровщині у

Перещепинському районі хлібозаготівельна u1082 кампанія навесні 1929 р. розпочалася з

масових обшуків господарств сільських активістів з метою вилучення лишків збіжжя

[21, арк.44 ]. У Криничанському районі секретар і члени Миколаївського партосередку у

цей час встигли вивезти власний хліб на приватний ринок, а голова сільради П.Водиков

заявив: “Хіба тільки дурень повезе хліб в кооперацію!” [21, арк.40 ].

Після інспектування південних округів України у вересні 1929 р. член політбюро