Реферат: Хлібозаготівельні кризи 19271929 рр

прикордонників. І це за тієї умови, що на Півдні України у 1928 р. була сильна посуха,

яка призвела до голоду в окремих районах Запорізького та Одеського округів, а також в

Молдавії. А з червня 1929 р. ЦК КП(б)У запропонував новий метод хлібозаготівель.

Суть його полягала у розподілі кампанії на окремі періоди зі зміщенням центру ваги у

бік активізації агітаційно-пропагандистських заходів. На першому етапі проводилися

сходи, які ухвалювали планові завдання, створювали комісії сприяння хлібозаготівлям і

затверджували розкладку щодо куркульських господарств [5, арк.3 ]. У

Дніпропетровському окрузі пройшла хвиля таких заходів: 697 нарад і пленумів сільрад з

кількістю учасників 23719 чол.; 622 сходи КНС, бідняків та батраків (42682 чол.); 2720

загальних зборів виборців (252579 чол.); 352 партійних та комсомольських зборів (15050

чол.); 90 профспілкових зборів і 28 – родин червоноармійців та інвалідів. У цілому по

округу в цій кампанії взяли участь 2785 тис. чол. [5, арк.10 ].

Та далі гасел і закликів справа не пішла. З початком змагання за краще проведення

хлібозаготівель між окремими районами та селами влада повернулася до масових

обшуків, арештів, визначення нереальних термінів виконання постанов комісій (24–48

годин), масових складань актів за невиконання завдань, поспішного розпродажу майна,

поширення надзвичайних заходів на велику кількість середняків і навіть бідняків,

вилучення зерна з метою руйнування куркульських господарств, “брудної лайки,

залякування зброєю, бійки селян” тощо [5, арк.4 ]. Влітку і восени 1929 р. по 22 округах

України було розпродано з торгів майно 22 тис. куркульських і середняцьких

господарств, які не змогли виконати заготівельні зобов’язання [2, с.49 ].

Негативний вплив на хлібоздачу справляли наслідки невмілих дій заготівельного

апарату, зокрема “хвороблива конкуренція”. Наприклад, нарком внутрішньої торгівлі

М.Чернов таємним обіжником повідомляв всі окрвиконкоми, як у с. Гришине на

Донеччині в гонитві за хлібом державні, кооперативні та приватні установи побудували

39 зсипних пунктів, що розтяглися на три версти. Справа дійшла до того, що вночі

пункти перетягувалися з місця на місце лебідкою, аби випередити конкурентів [6,

арк.118 ]. Уповноважений НКВТ УСРР на Дніпропетровщині І.Плис сповіщав центр про небачений ажіотаж на хлібному ринку, створений власне заготівельниками. У

Верхньодніпровську на ринку “сталася справжня битва за один віз збіжжя, внаслідок