Реферат: Використання комп’ютерів у фізиці
F = GMm/(R+y)2 = gm/(1+y/R)2 , g = GM/R.
Іншою важливою модифікацією є врахування гальмівної сили, зумовленої опором повітря. Напрямок сили опору середовища протилежний до напряму швидкості. Запишемо силу, що діє на матеріальну точку:
F = Fg - Fd = mg - Fd .
Для знаходження Fd (v) – залежності гальмівної сили від швидкості, можна скористатись експериментальною залежністю y(t).
Для Fd (v) – приймається певний вид залежності від v, і ця формула використовується для знаходження функції y(t). Якщо обчислені значення узгоджуються з експериментальними, то прийнята залежність Fd (v) вважається експериментально підтвердженою.
Найбільш загальні залежності:
Fd (v)=k1 v, Fd (v)=k2 v2 ,
де k1 , k2 – залежать від властивостей середовища і геометрії тіла. Записані залежності - корисні феноменологічні вирази, що наближено описують силу у обмеженому діапазоні швидкостей.
Через те, що сила опору є зростаючою зі швидкістю існує гранична швидкість, така що встановлюється, за умови рівності нулю прискорення або сили:
Fg = Fd ,
v1 = mg/k1 , v2 = (mg/k2 )1/2 .
Часто зручно вимірювати швидкість в цих одиницях.
Fd = k1 v1 (v/v1 ), Fd = k2 v2 2 (v/v2 )2 .
Отже рівнодійна сили, що діє на тіло
F1 (v) = mg(1 - v/v1 ), F2 (v) = mg(1 - (v/v2 )2 ).
Реальні дані: m = 10-2 кг, r = 0.01м, k2 = 10-4 кг/м. Можна знайти v2 = 30 м/с, цю швидкість має вільне тіло за 3 с пролетівши 50 м без опору повітря. Отже опір повітря грає суттєву роль.
3.3. Чисельний розв’язок рівняння руху.
Узагальнимо метод Ейлера на рівняння другого порядку. Позначимо через dt – крок по часу, тоді tn – що відповідає n – кроку
tn = t0 + n dt.
Позначимо на n – кроці an , vn , yn . Пряме узагальнення набуде вигляду
vn+1 = vn + an dt, yn+1 = yn + vn dt.
Значення у наступній точці визначається через значення у початковій точці. Можна ввести зміну:
vn+1 = vn + an dt, yn+1 = yn + vn+1 dt.
Це модифікований метод Ейлера, метод Ейлера – Кромера, що виконує наближення за наступною точкою.
4. Задача Кеплера.
4.1 Вступ.
Значний вплив на світогляд людини справили закони руху і всесвітнього тяжіння.
Знання про рух планет об’єднали закони Кеплера.
1. Будь-яка планета рухається за еліптичною орбітою у одному з фокусів якої знаходиться сонце.